Чи дійсно знайдений в Афганістані чоловік є «зниклим 30 років тому» волинянином покаже аналіз ДНК

Лип 26, 2018

78-річна Антоніна Бєлокурова з Волині вже понад 30 років відмовляється вірити у смерть свого сина Ігоря Бєлокурова. Наприкінці 80-х чоловік воював у складі радянського контингенту в провінції Кандагар і з того часу зник. Усі ці роки, згорьована жінка була переконана – син живий, і вже навесні цього року з’явилась інформація, яка ймовірно підтвердить – материнське серце таки не помилилося. Про це написали журналісти Радіо Свободи у своєму матеріалі.

За матеріалами Радіо Свободи, у глухому афганському селі знайшли чоловіка, який можливо є вояком із Волині. Він не пам`ятає свого минулого і живе в Афганістані. Там його звати Амруддін. Чоловік прийняв іслам, одружений та має п`ятьох дітей.

Читайте також:

Коли на Україні стало відомо про Амруддіна, одразу ж сформувалася пошукова місія Пернач. Очолив групу досвідчений ветеран десантно-штурмових військ Збройних сил України, афганець Олег Чуйко.

Перша інформація про те, що є такий чоловік, як не дивно, була інсайдерською. Прийшла по російських ЗМІ, не по наших. Інсайдери подзвонили мені, знаючи, що я займався розшуком наших хлопців, зниклих безвісти. Кажуть: Ваш хлопець? Кажу: Наш, а чому він з’явився, яка інформація?. Мені кажуть: Не знаю, зараз будемо розбиратися. Після чого я зустрівся з депутатом України, афганським побратимом Куніциним Сергієм. Кажу: Так і так, наш хлопець. Він сказав займатись, – раз наш, то треба витягувати, – розповідає Олег Чуйко.

Учасники пошукової групи поїхали в село Велика Глуша Волинської області де зустрілися з мамою та з братом Ігоря Бєлокурова. Поспілкувавшись з родичами та офіційними особами пошуковці стали готуватись до розшуку колишнього військовослужбовця.

Пошуки тривали до того, як ми туди поїхали, десь півтора місяця. Спочатку наш розвідник поїхав до Афганістану на тиждень раніше за нас. Він знайшов цього хлопця і показав наш запит. Його це зачепило, я бачив це , – каже Олег Чуйко. – Є фото, як він дивиться на айфон, на якому показують звернення мами, і зовсім не помічає, що його знімають. Хоча афганці традиційно ставляться до цього дуже обережно.

Згодом до Афганістану приїхала і пошукова група.

Амруддін каже чотири слова: Волинь, колодязь, мама, Україна. Звідки вони взялись, він сам не знає. Але показує на фотографію і каже: Мама, Україна. – розповідає очільник пошукової групи та припускає: Можливо, амнезія. У нього розірвана була рука повністю, від кисті до плеча, зажила. На потилиці досі простежується слід від прикладу. Швидше за все, був у полоні, і там дуже сильно били, знущались, катували.

Цікавим є факт, що чоловік пам’ятає себе з 1992-1993 року. На той момент він уже тоді воював на боці Північного альянсу з талібами на Півночі Афганістану.

Читайте також:

Нині Амруддін живе життям дехканина, тобто селянина. Багато працює, статків великих не має. Двоє його синів, працюють у магазині. А ось про доньок та дружину у Амруддіна пошуковці розпитувати не стали – згідно місцевих звичаїв такого робити не можна.

Амруддін (другий зліва), Олег Чуйко (крайній справа) та інші члени пошуково-рятувальної групи в Афганістані

У біографії чоловіка дуже багатих пробілів, а заповнити їх нікому. Чимало давніх знайомих Ігоря Бєлокурова висловлюють сумніви, що він і Амруддін це одна людина. Олег Чуйко переконаний, крапку у цьому питанні можна буде поставити лише після експертизи ДНК.

Окрім того, очільник пошукової групи вбачає кілька особливих моментів, які свідчать на користь того, що Амруддін є зниклим вояком з Волині.

Перше, він неписьменний. А там у кожному найзабитішому кишлаку (селі – ред.) мулла (вчитель – ред.) навчає хлопчиків, грамоті. Щоб вони вміли читати Коран. Немає неписьменних в Афганістані. Це говорить про те, що Амруддін не тамтешньої культури , – каже Олег Чуйко. – У нього є тільки ім’я, а немає прізвища і по-батькові. Оскільки він нетамтешній, і навіть старійшини не знають його предків – він має лише ім’я. Це, знову ж таки, свідчить, що ніхто не знає, звідки він узявся.

Найбільше суперечок точиться з приводу росту зниклого чоловіка, буцімто Ігор Бєлокуров був на 10 сантиметрів вищий.

Читайте також:

Тоді він був молодий, стрункий, гарний обличчям прапорщик. Приїжджав у село в хромових чоботях на підборах, портупеї, кашкеті – от і набереться 180. Для мами, звичайно, син – найстрункіший і найкрасивіший. Тому я б не довіряв цим спогадам, тому що і вони різняться, – висловлює своє припущення Олег Чуйко. – Якщо він тягав на собі ящики з боєприпасами, то від такої роботи можеш стати меншим на 3-5 сантиметрів. Важка праця на землі теж може дати такий ефект.

Очільник пошукової групи додає, що мама Ігоря Бєлокурова зазначила – у сина на нозі є шрам від сокири з дитинства.

Дійсно, у тому місці, що назвала мама, шрам дитячий є, він уже заріс. Ну як може бути такий збіг? – каже Олег Чуйко.

А ще пошуковці відмічають схожість Амруддіна з Леонідом – двоюрідним братом Ігоря Бєлокурова.

Читайте також:

Фігурувала версія, що афганське плем’я підсунуло двійника, тому що вимагає за Амруддіна 5 тисяч доларів.

Утім Олег Чуйко каже: Згідно з нормами ісламу, мусульманин не може бути рабом мусульманина. Його польовий командир, звичайно, може вимагати викуп як за нього, так і за його членів родини. Але нам, нашій групі, ніхто умов не ставив, жодної цифри не називали. Хоча, звичайно, в тих умовах може бути все, що завгодно, норми шаріату там не працюють.

Поки в Україні проходять усі необхідні юридичні процедури та безпосередній аналіз ДНК, Амруддін поки лишається в Афганістані. У чоловіка немає закордонного паспорта і потрапити на Волинь йому поки зась.

Я залишив йому під відеозапис 300 доларів, щоб він його зробив. Із нашим консулом, який у Кабулі, також є домовленість: якщо приїде сам Амуддін або хтось від нього за дорученням, щоб можна було по-швидкому оформити йому візу Не знаю, може відібрали у нього ці кошти – таке теж може бути, тому що він підпорядковується своєму польовому командиру на ім’я Малла , – каже Олег Чуйко.

Утім очільник пошукової групи переконаний до результатів експертизи поспішати не варто. Остаточні висновки мають бути відомі до 1 вересня. І хоч термін не такий великий, але є одна людина, який він може здатися вічністю – це мама Ігоря Бєлокурова, 78-річна Антоніна Василівна. Попри все на світі жінка таки сподівається знову побачити свого сина.

Джерело: (розслідування)

Фото з сайту Радіо Свобода

Читайте також: