У Карпатах відновили старовинну обсерваторію, з якої досліджували Марс та зірки «Чумацького шляху»
Для українських і польських рятувальників на вершині Піп Іван відкрили першу чергу оновленої обсерваторії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника і Варшавського університету. На горі постійно чергуватимуть по двоє рятувальників обласного Управління ДСНС та Бескидського відділу гірських рятувальників Республіки Польща. Загалом працюватимуть десять рятувальників із двох країн. Про це повідомляє PRESS-ЦЕНТР із посиланням на прес-службу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Щоб відкрити першу чергу обсерваторії, на одну і найвищих українських гір піднялися заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба, заступник Міністра внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща Якуб Скиба, українські і польські керівники вишів, дипломатичних представництв, науковці та рятувальники.
Читайте також:
Після цього збираються відбудувати метеорологічний центр: укріплять дах і покриття, встановлять блискавкозахист над усіма приміщеннями обсерваторії, що дозволить безпечно встановлювати наукове обладнання.
Обсерваторія працювала ще у 1938-1941 роках. Урочисте відкриття відбулося 29 липня 1938 року. Вона складалася з 43 приміщень. Серед них – конференц-зал, приміщення керівника обсерваторії, інші житлові приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментов тощо. У підвалі обладнали акумуляторну та котельню.
В обсерваторії працював виходець з села Микуличина Владислав Мідович. Тут же він і жив разом з дружиною та сином. Ще кілька людей допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні і метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.
Тут науковці досліджували у телескопи комети Юрофф-Ахмаров-Гассель, Брукса, зірки Чумацького шляху та навіть Марс.
А після Другої світової війни її зробили філіалом Головної астрономічної обсерваторії НАН України. Однак на час війни обладнання евакуювали закордон, а невеликий колектив таки не зміг повністю відновити її роботу. Врешті, приміщення поступово руйнувалося,а місцеві мешканці розтягнули все, що тільки можна було, навіть мідні куполи даху.
Відновити астрономічно-метеорологічну обсерваторію вирішили ще у 2011 році, однак активні роботи почали лише минулого року. Заплановано, що це буде не просто рятувальний і дослідницький центр, але і хороша база для практики студентів.
Читайте також:
Читайте також:
Коментарі закриті