Друзі Андрія Кузьменка записали пісню до його дня народження. Сьогодні співаку виповнилося б 49 років

Близькі друзі лідера гурту Скрябін, який загинув два роки тому у жахливій автокатастрофі, записали пісню Друзі не йдуть назавжди до його дня народження – сьогодні співаку виповнилося б 49 років. До кліпу увійшли унікальні фото з сімейного архіву співака. Вперше кліп вийшов у телеефір у програмі Ранок з Інтером на телеканалі Інтер.

Ми всі не вічні. І з цим розумінням ми живемо. Люди старіють і йдуть. Ми прощаємось з бабусями і дідусями. Сумуємо. Звісно. Але зовсім інший біль, зовсім інші почуття коли йде хтось, кому ще жити й жити. Коли йде друг, який тобі, як брат. З часом частина мозку що відає раціо, приймає сам факт. Але інша півкуля, емоційна, не сприйме того ніколи. І з тих переживань, виникли слова. Текст. Пісня. Це заримовані переживання. Заримовані почуття від втрати надзвичайно близької людини. Друзі не йдуть назавжди, – йдеться у – зверненні авторів пісні, яку виконав Степан Вулкан.

Пісні Кузьми продовжують лунати з теле- та радіоефірів. Та сьогодні вони наче наповнені новим змістом.

В артисти Андрій потрапив не одразу. У ранньому дитинстві дуже романтичною йому здавалася професія водія сміттєвоза. Згодом думки змінилися – подався до медичного – вчитися на стоматолога. Але врешті все ж вирішив, що звуки музики йому ближчі за зудіння бор-машини, розповідають журналісти Інтера.

На рідній Львівщині Кузьма сколотив гурт – репетирували, виступали на шкільних дискотеках. Тоді такого упізнаваного – скрябінського – звучання, звісно ще не було – намагалися грати, як західні бенди та виконавці. Їх Андрій слухав, піймавши хвилю Польського радіо. Підкоривши периферію, поїхали до Києва та тут не все було гладко – хлопці записали двійко альбомів та щось не пішло, гурт навіть розпався на деякій час. Аби прогодувати родину, співак таксував.

Я от їздив по ночах по Києву на гольфіку, для того, щоб зранку принести пакет молока до хати. Перші десять років я дуже сильно прагнув, але нічого для того не робив. Мислями про ціль в тебе забита голова… ти постійно думаєш, де ж той чувак з баблом, коли ж він відкриє двері і дасть мені мільйон за то, що я геніальний. Отакі мислі були, – казав Андрій Кузьменко.

Читайте також:

Гроші, слава – усе це прийшло. Згодом. Рецепт був один і він був простий: потрібно було дуже багато працювати. Зате пісні Скрябіна вже скоро співала чи не вся країна. Оригінальні мелодії, прості, та водночас філософські тексти. Там було і про любов, і про Батьківщину, і про насущні проблеми.

Спробуємо припустити, що Кузьма навряд чи хотів би, аби його згадували зі сльозами на очах. Він був людиною, яка завжди йшла по життю із усмішкою. І навіть просив – як піду з життя – не треба пафосу. Включіть краще польський рок. Він поспішав не просто так – конче хотів втілити в життя свої мрії. Які саме? Та хіба він розказував. Щоправда одну – він таки встиг втілити в життя.

Їхав в Коломию, а вже темно, і бачу застигла така кісельна ріка, нікуди не рухається, а то торф’яники горіли, і воно так застигло, як моноліт. Іще дим заходить в машину, дихати тяжко – паніка така! Не їхати ти теж не можеш, тому що розумієш, що дим заходить в машину і можеш коньки відкинути. Мохер на руках, на ногах на спині попідіймався, як в йожика і в мене пробиває страх, і я хочу до мами. Мені 43 роки і я хочу до мами, як ніколи в житті не хотів. І тут я дістаю диктофон і починаю наспівувати пісню про маму, яку я ціле життя хотів придумати…, – розповідав Андрій Кузьменко.

Читайте також:

Коментарі закриті

  • Русский
  • Українська