Головний поліцейський Рівного розповів про свою орендовану кімнату, ріст злочинності та чому не буває у відпустці

Василь Зелінський. 

Кілька днів тому Україна відсвяткувала створення нового підрозділу – Національної поліції. Вже два роки, як колишній правоохоронний орган реформований. За цей час змінилася назва, форма та штат. Нові поліцейські кажуть, що і методи роботи у них вже зовсім інші – не міліцейські. Та чи змінилися проблеми, з якими щодня доводиться зустрічатися реформованим правоохоронцям – в інтерв’ю виданню PRESS-ЦЕНТР із начальником Рівненського міського відділу поліції Василем Зелінським, людиною, яка має більше двадцяти років оперативного стажу і з перших днів створення нової поліції очолює цей підрозділ в місті. Тож знає його, як ніхто краще. До речі, пану Зелінському до Дня Національної поліції України присвоїли чергове звання – полковника.

У робочому кабінеті головного поліцейського міста два столи. Один його робочий, а другий – довгий для проведення нарад, який повністю завалений матеріалами справ.

– І так щодня. Зранку приходиш на роботу і починаєш розбирати цілі стоси справ. Для прикладу, за минулу неділю, 6 серпня, було 183 повідомлення про події та злочини.

– Це багато?

– Зазвичай цей показник трохи нижчий – в середньому в межах 140, з них – до 40 одразу вносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, починаються слідчі дії. Хоча і це забагато.

Василь Зелінський – публічна особа. Досить часто його можна самого побачити на місці події. Скрін із відео. 

– Тобто, можна говорити про те, що за останні два роки поки існує поліція, рівень злочинності в місті зріс?

– Так, але цьому передували ряд об’єктивних причин. По-перше, дуже вплинула на ріст злочинності в місті війна на сході України. Злочинець ніколи не візьме в руки автомат і не піде воювати. Крім того, багато злочинців контролюються російськими спецслужбами, які ставлять їм задачу дестабілізувати ситуацію на Західній Україні, щоб посіяти паніку. Щоб люди думали лише за власну безпеку. Це теж є одним із видів диверсійної роботи.

Саме зі Сходу до нас приїжджають багато так званих гастролерів. Рівне – місто відкрите, а люди надто безпечні. До того ж, всі знають, що на незаконному видобутку бурштину у нас в області багато місцевих збагатилися. От і їдуть сюди. Додайте до цього ті 50 тисяч кваліфікованих злочинців, які звільнилися із місць позбавлення волі за законом Савченко. Працювати вони вже точно не підуть, а жити їм за щось треба. Ситуацію ускладнює і загальний низький соціальний рівень життя населення. От і маєте зростання майнових злочинів: розбої, квартирні та вуличні пограбування, крадіжки майна з автомобілів.

– Тобто найбільше злочинів – це майнові?

– 65-70 відсотків від всієї кількості. Сюди можна віднести і шахрайство різних видів, в тому числі і в Інтернеті. За шість місяців – понад 300 таких випадків.

– А відколи почався такий приріст?

– Приблизно з середини минулого року. Тоді, ще не були до кінця законодавчо врегульовані усі нюанси реформи. І це нас суттєво відкинуло назад. Щоб ви розуміли, коли з інституту міліції утворився інститут поліції, наші працівники кілька місяців не мали дозволів на здійснення оперативної роботи. Бо міліції вже не було, а оперативну діяльність поліції законодавці не до кінця прописали. Через такі неточності наша оперативна діяльність майже рік була паралізованою. Ну, а ще, крім того, бракує кадрів. Мій підрозділ зараз нараховує 200 чоловік, в той час, як за радянських часів чисельність міського відділу була втричі більшою. Відповідно, і можливостей було більше.

Слідкує за порядком в місті пан Зелінський і під час мирних акцій протесту. Фото: irivne.info.

– Але ж, по-ідеї, є якісь нормативи по кількості поліцейських, яка має бути на певну кількість населення?

– Коли працювали над проектом закону про Нацполіцію, робоча група при Міністерстві та ВРУ виходила з кількості населення в тому чи іншому населеному пункті чи області, числа злочинів на тій території, вчинених до того. Провели дослідження і вирішили, що цього в нас достатньо. Прийшли нові патрульні,але наявного ресурсу все одно недостатньо. До того ж, вони просто розпорошилися по області: когось на трасу Київ-Чоп скерували, де зросла кількість аварій, інших, щоб упередити транзит зброї – на трасу Київ-Ковель, на Маневичі. А наш підрозділ може протистояти злочинності лише на 45%.

Читайте також:

Для прикладу, в мене до кінця 2015 року, ще до відрядження на Схід, було 73 дільничних, які допомагали перекрити місто по 10 дільницях. Вони організували роботу, займалися профілактикою серед раніше судимих. Тепер дільничних всього 30 чоловік. Їх недостатньо. Тепер мені, як керівнику потрібно брати участь майже в усіх оперативних заходах, щоб був хороший результат. Крім того, скоротили лінійний відділ. Моє суб’єктивне бачення – безпідставно, адже це зовсім інша специфіка роботи. Тепер залізничні ворота відкриті, а в нинішніх умовах там постійно мають бути стаціонарні наряди.

– Все одно, біля кожного ж правоохоронця не приставиш…

– Звичайно. Тому західний світ більше спирається на технічну присутність поліції, а не фізичну. До прикладу, відеокамери. У нас же для цього недостатньо технічних засобів та й фінансових можливостей. Ми свою роботу виконуємо, але і самим рівнянам обачність не завадить. Для прикладу зараз літо. Багато хто поїхав на відпочинок. Злочинці під час відпусток людей моніторять їхні сторінки у соцмережах і користуються цим. Тому не варто особливо поширювати фото з відпочинку до повернення. А ще радили б домовитися з дільничним або укласти додатковий договір на охорону свого помешкання на час відпустки.

– Ви згадали про відеокамери в місті. Мова про них ведеться вже не один рік. Навіть свого часу в Рівному мав бути централізований пульт відеоспостереження. Відеокамери теж ставили, а потім всі нарікали на якість їх зображення. Яка ситуація зараз?

– Такий центр буде, але згодом. На той час, коли встановлювали відеокамери на в’їздах і виїздах міста, про які ви говорите, вони були відносно не погані. Питання в тому, що харківська фірма, яка їх встановлювала, не до кінця виконала свої зобов’язання. Коли я прийшов на посаду, цей хвіст ще залишився. Тривалий час ми судилися з ними, виграли всі суди, але фірма врешті, як це часто буває, розчинилася. Поки цей процес технічного оснащення міста засобами відеоспостереження триває. Ми від цього не відмовились. Хочемо зробити все, як потрібно.

Читайте також:

До речі, подібні позитивні приклади є в сусідніх із нами обласних центрах. Щоб ви розуміли, Тернопіль накритий більше як півтисячею відеокамер. У нас же ця цифра в десять разів менша. У Рівному встановлено трохи більше 50, які охоплюють лише центр і частково околиці міста. Тож злочини доводиться розкривати вручну. Щоб оперативно реагувати, нам потрібно хоча б стільки ж відеокамер, як в Тернополі. Зрештою, їх можуть використовувати для своєї роботи не лише правоохоронці, а й інші міські служби, навіть комунальники.

– Якщо в порівнянні, як ми виглядаємо в плані криміногенної ситуації із сусідніми обласними центрами?

– Інші обласні центри з такою ж кількістю населення мають подібні проблеми. Тільки враховується специфіка регіону. Для прикладу, Рівне, Волинь, Житомир має спільну проблему – бурштин. Ужгород, Чернівці – контрабанда та корупційна складова, бо там є митниці. А в загальному, все те саме. Тому ми постійно із колегами досліджуємо тенденції, обмінюємося досвідом, своїми напрацюваннями. Наприклад, наші сусіди зараз працюють над тим, щоб запровадити в себе єдиний на всю поліцію call center, як у нас в Рівному. Завдяки цьому ми можемо оперативно відреагувати на звернення громадян, підключити потрібні служби і жодне повідомлення не втратиться.

– Давайте тепер поговоримо про особисте. Вам можна зателефонувати у будь-який час чи то зранку, чи пізно ввечері, і ви завжди на роботі. Як сім’я ставиться до такої вашої зайнятості і як часто бачитеся із ними?

– Нажаль, рідко бачусь. Дружина з розумінням ставиться, бо сама працювала 17 років слідчим в Сарнах. Раз на тиждень їжджу додому. Приїхав, побачив дітей і все. Сподіваюся, що на осінь заберу сюди. Поки шукаємо житло.

– А де ви зараз живете в Рівному?

– Винаймаю кімнату. Мені, як спартанцю цього вистачає (сміється). Ліжко, шафа, кілька гантель, та й все. Додому приходжу лише переночувати. Може бути вже 24 година, або початок іншої доби. А о сьомій ранку вже мушу бути на роботі – опрацьовуємо всі матеріали по справах, які сталися за попередню добу.

– Знаю, що ви вже більше року не були у відпустці. Це і фізичне, і моральне виснаження. Що вас стимулює до роботи?

– Мусив бути на місці, бо це був період становлення підрозділу і треба було налагодити роботу. Тривалий час не мав заступника по громадській безпеці. Потім призначили, треба було допомогти, показати проблематику і специфіку роботи в місті. Попри всі труднощі та загальне збільшення рівня злочинності у нас в місті, у поліції є чим пишатися. В тому числі і по розкриттю важких злочинів ми маємо досить непогані показники. Чого варте лише замовне вбивство працівника місцевого СІЗО Мамчура. Ми вже на другий день знали виконавця. Відправили групу захоплення і затримували його в Маріуполі. А взагалі в роботі найбільше приємно, коли не раз і навіть не десять щодня чуєш від рівнян слово дякую. Це і є найвища оцінка роботи всієї нашої команди.

Розмовляв Влад ІСАЄВ.

Читайте також:

Читайте також:

Коментарі закриті

  • Русский
  • Українська