Кредитори ЗАТ «РЛЗ» знайшли спосіб виплатити борги підприємства. Тепер слово за судом

Вже майже три роки триває ліквідація ЗАТ Рівненський ливарний завод. Свого часу це було одне з провідних підприємств області, котре давало роботу сотням місцевих мешканців та податки в бюджет. За часів злочинної влади Януковича РЛЗ пережив рейдерське захоплення, котре завершилось остаточним пограбуванням підприємства. Як результат: повна зупинка його діяльності, зростання боргів по заробітній платі та процедура ліквідації. Більшість, в тому числі і місцева влада, вже поставили крапку на підприємстві. Однак, не кредитори. Виявляється, вони досі не втрачають надію на відновлення його платоспроможності. Своїм баченням із кореспондентом PRESS-ЦЕНТР поділився кредитор ЗАТ Рівненський ливарний завод Ілля Кошкін:

– Кредитори підприємства ніколи не були прихильниками його ліквідації. Всупереч їх бажанню, цей процес таки почали за часів злочинної влади. Однак, як і раніше, кредитори продовжують боротися і шукати можливі шляхи для відновлення платоспроможності ЗАТ Рівненський ливарний завод. Наразі єдиним таким шляхом є укладення мирової угоди. Іншими словами – це спосіб відновлення платоспроможності, коли знаходиться інвестор, який готовий взяти на себе частину боргів. Зокрема, виплату боргу по заробітній платі, котрий сьогодні на підприємстві перевищує два мільйони гривень.

Слід зазначити, що попередній ліквідатор – Ірина Мельник, яка власне і починала цю процедцру, не включила цей великий борг до реєстру кредиторів, намагаючись приховати його. Після цього вона стала помічником у нового ліквідатора Володимира Іванкова. Затягує вирішення цього питання і Господарський суд Рівненської області в особі судді Пашкевич, яка досі цей борг не затвердила. А тепер поясню, чому.

У варіанті з мировою угодою згаданий борг у два мільйони гривень належав би до так званих захищених статей, а відповідно, мав би бути виплачений. Це і є метою кредиторів, однак для її реалізації потрібно затвердження мирової угоди судом. Після чого її має підписати від імені підприємства ліквідатор Володимир Іванков. Однак він, схоже, не дуже прагне розраховуватися із боргами. На мою думку, мета ліквідатора зовсім інша. Йому не цікаво відновлення платоспроможності підприємства. Більш цікаво для пана Іванкова і тих, хто за ним стоїть, ліквідувати РЛЗ, майно продати, а гроші поділити. І зрозуміла річ, що для реалізації цих планів борг по заробітній платі просто зайвий. Тому він і не поданий до реєстру паном Іванковим. І, напевно, саме тому цей борг досі не затверджений судом.

Комітет кредиторів звернувся до ліквідатора з вимогою зібрати комітет і розглянути питання затвердження мирової угоди, включення заборгованості по заробітній платі до реєстру кредиторів, але ліквідатор цього робити не поспішає і для цього є певні причини.

Щоб ви розуміли, мирова угода, у разі, якщо вона буде затверджена судом, взагалі скасує процедуру ліквідації. Відтак, прибічники продажу майна підприємства просто залишаться ні з чим. Саме тому, позиція суду зараз є ключовою в даному питанні. Але зізнаюся, в мене немає впевненості, що рішення буде прийматися судом виключно, виходячи з вимог закону. Річ в тім, що суд знаходиться під впливом прибічників ліквідації підприємства, зокрема нинішнього ліквідатора Володимира Іванкова. Як приклад можу навести останнє рішення судді Пашкевич про відмову в задоволенні скарги кредиторів на дії та бездіяльність цього ліквідатора. Кредитори, згідно з законом, звернулись в апеляційний суд, щоб оскаржити рішення судді першої інстанції. А далі найцікавіше – всупереч закону, справа в апеляційну інстанцію не пішла. Іншими словами, прибічники ліквідації підприємства зробили все для того, щоб 22 вересня цього року провести чергове засідання суду, на якому затвердити борги підприємства (без боргу по заробітній платі) та відкрити ліквідатору шлях до продажу майна РЛЗ.

Декілька слів про майно підприємства та можливого інвестора. Зазначу, що попереднім ліквідатором Іриною Мельник все майна було незаконно продане. Однак, завдяки роботі проведеній в судах, все майно вдалося повернути у власність ЗАТ РЛЗ. Тож цілком логічно, що на підприємство, в якого тепер є майно, може прийти інвестор, і не виключено, що він не тільки сплатить борги по заробітній платі, але й відновить роботу РЛЗ. Тепер розумієте, яку негативну роль може відіграти ліквідатор Володимир Іванков та суддя господарського суду Пашкевич, відкривши дорогу до продажу майна ЗАТ РЛЗ?

Читайте також:

Якщо це відбудеться, то перехід до мирової угоди стане неможливим. Відповідно, всі сподівання на погашення боргів із заробітної плати так і залишаться сподіваннями. Судячи із тенденції попередніх судових засідань, є велика вірогідність того, що цей суд відбудеться і саме за таким сценарієм. Тому, на думку кредиторів, єдиним варіантом, котрий може завадити планам остаточного руйнування підприємства, може стати широкий розголос цього питання. Тільки громадськість може перемогти суддівське свавілля, яке за декілька років вщент зруйнувало найпотужніше підприємство Рівненщини. А тому, якщо працівники підприємства, хочуть отримати свою заборгованість по зарплаті, то мають займати більш активну позицію щодо дій суду та ліквідатора.

Олександр ГАРКАВИЙ.

Читайте також: