Фото ілюстративне
На щастя, чоловіка врятували. Однак стан його і надалі залишається важким. Медики та активісти-атошники припускають, що у демобілізованого бійця не витримали нерви боротися із державним свавіллям на мирній території. І такі випадки непоодинокі. Тому влада мала б на це звертати увагу.
Трагедія сталася минулої неділі у селі Борщовичі на Львівщині. Тамтешній місцевий мешканець, 34-річний Андрій Коваль, котрий три місяці тому повернувся із зони АТО, із ножовим пораненням грудної клітки потрапив до лікарні. Рідні чоловіка кажуть, що це була спроба самогубства.
– Тієї ночі було моє чергування, коли привезли цього чоловіка, – розповідає кореспонденту PRESS-ЦЕНТР лікар-хірург львівської лікарні швидкої допомоги, а також – заступник голови ГО Асоціація учасників АТО Львівщини Костянтин Василькевич. – Стан його був критичний. Поранення близько серця, тиск на той момент був лише тридцять. Ми його прооперували, на щастя, врятували. Однак він досі в реанімації, у медикаментозному сні, на штучному диханні. Зараз розцінюємо стан його як важкий, але загрози життю немає.
Костянтин Василькевич, лікар-хірург, заступник голови ГО Асоціація учасників АТО Львівщини.
Костянин Василькевич сам учасник АТО, був начмедом батальйонів Азов та Січ, тому, каже, добре обізнаний з проблемами демобілізованих бійців.
– Цей хлопчина із Борщович, звати його Андрій, не п’є, не курить, – продовжує медик. – Я розмовляв з його мамою і вона розповідала про усі перипетії, з якими йому довелося зіткнутися після повернення з передової. Тому припускаю, що це могла бути спроба самогубства. Адже надивившись смерті в очі на фронті, психіка не витримує.
Читайте також:
Андрій Коваль служив у 24-й бригаді. А повернувшись додому, вирішив влаштуватися на роботу та отримати свої законні 15 соток землі, які влада обіцяла давати учасникам АТО.
– Він довго оббивав пороги центру зайнятості, де йому щоразу відповідали, що бракує якоїсь довідки. Коли він не витримував, мовляв, скільки я ще буду бігати за тими папірцями, чиновники відповідали: Це ж вам роботу треба, от і побігайте!, – каже Костянтин Василькевич. – Голова сільради відмовився надати йому землю, бо сказав, що у нього вже є на руках свідоцтво про право власності на ділянку під забудову, і байдуже, що та ділянка належить його батькові. От це все накопилося, нерви й здали. І до речі, такі випадки далеко непоодинокі, влада мала б це враховувати.
Читайте також:
У сільській раді Борщович вважають, що вини чиновників у цьому немає. Але таки пообіцяли виділити Андрію землю.
– Відколи він повернувся з АТО, до мене не приходив, про землю питати приходила його мати, – каже сільський голова Петро Соколовський. – Так, він дійсно використав своє право на землю, однак у нас розробляється план квартальної забудови, де ми виділимо ділянку Ковалю. Про це домовилися з його матір’ю.
Мирослава БЗІКАДЗЕ.
Читайте також:
Читайте також:
Коментарі закриті