Отець Олександр народився та виріс на Івано-Франківищні, у Бурштині. Однак, закінчивши навчання у Польщі, та отримавши сан священика УГКЦ, обрав не найпростіший шлях і відправився служити у Запорізьку область, в місто Енергодар.
– Я вже три роки маю там парафію, храм святого Йосифа Обручника, – зізнається отець Олександр. – А поїхати на схід вирішив тому, що не шукаю легких шляхів. У Західній Україні греко-католицьких священиків дуже багато, а на сході їх одиниці. До прикладу, коли я сюди приїхав, у Запорізькій області було усього сім парафій, та й віддаль до найближчої 125 кілометрів. Тому я вирішив, що повинен бути саме тут, тут я більше потрібний.
Читайте також:
Окремої церкви у греко-католиків в Енергодарі немає. Тому община орендує приміщення у місцевому торговому центрі. І щоб люди бачили, що це – храм Божий, от. Олександр вирішив на вікнах намалювати ікони. Окрім того, оскільки приміщення церковиці дуже мале, то тут і не має де розмістити традиційний іконостас. Отож своєрідні вітражі виконують одразу дві функції.
– Так і виник задум догодити всім і в такий спосіб заохотити перехожих хоч на мить задуматися про Бога, який і так завжди нас бачить, – розповідає от. Олександр. – Ці малюнки унікальні тим, що намальовані на склі спеціальною крейдою, яка відсвічується під час попадання променів світла всередину скла. Завдяки основному компоненту – вапну, ікони також чудово виглядають і вдень. Я не бачив, щоб десь в Україні таке робили. Хоча, якщо дивитися на них зовні, то є деякі неточності, адже зображення тоді віддзеркалюється і вже, наприклад, Христос благословляє не правою рукою, а лівою.
У такий спосіб можна малювати і картини, каже отець Олександр. Це своєрідне поєднання світського і канонічного мистецтва. І він готовий навчити своєму ремеслу когось іншого, бо сам займатися надалі цим не хоче.
– Це забирає багато часу, одну ікону я малював 20 годин, іншу – 25. Але пускати це на потік, щоб цим заробляти, не планую. Мене більш приваблюють точні науки і заняття – люблю фізику, з паяльником щось майструвати, експериментувати, – зізнається священик. – Сподіваюся, ці ікони будуть заохочувати більше людей ходити до церкви.
Мирослава БЗІКАДЗЕ.
Читайте також:
Читайте також:
Коментарі закриті