Подібний на всіх, окрім Скрябіна: пам’ятник Кузьмі лучани асоціюють із Петром І та Шекспіром

Двометровий постамент відкрили вчора, 1 жовтня у Міжнародний день музики на території торгово-розважального комплексу Сіті-парк. Все відбувалося у кращих традиціях подібних заходів – з музикою, промовистими виступами чиновників на кшталт він вчив любити світ та Україну. Не забули чиновники і помпезно відчитатися, що Луцьк – перше місто в Україні, де встановили пам’ятник Скрябіну. На церемонію запросили навіть батьків музиканта – Ольгу Михайлівну та Віктора Кузьмича. Вони, до речі, сказали, що пам’ятник їм сподобався:

– Я хочу, аби це місце ніколи не пустувало, а всі молоді люди, знайомі з піснями Андрія, слухали їх по-новому, – сказала мати співака. – За стьобом він ховав свою гіркоту та розчарування, адже те, про що він розповідав зі сміхом, не було насправді смішним.

Пізніше, вже після урочистого відкриття, у соцмережах почалося бурхливе обговорення нового пам’ятника. Лучани не розуміють, як таке страховисько можна назвати пам’ятником, узагалі – хто за цей проект голосував на конкурсі і чому не спитали громаду.

Андрій був дуже хорошим, але схожості цієї немає і з пропорціями щось не склалося. Треба переробити! – вважають одні користувачі. Інші заперечують: Він схожий на Віннєту – вождя індійців, не треба переробляти, треті кажуть, що скульптор – непрофесійний, пам’ятник не передає ні душі, ні настрою Скрябіна, і взагалі він більше схожий на Шекспіра, Петра І чи то Гулівера.

І взагалі Скрябін завжди був проти пам’ятників! Окрім того, ще не минуло і року від дня його загибелі, а вже пам’ятники встановлюють! Івасюку у Львові через 30 років після смерті встановили пам’ятник – і нічого! – написала у Мережі мешканка Луцька Ольга.

Ідея створити цей пам’ятник виникла у місцевого бізнесмена, котрий був близьким товаришем Андрія Кузьменка. А втілити задум у життя взялася луцька скульпторка Ірина Дацюк. От якраз в цьому і вбачають провал місцеві мешканці.

Читайте також:

Кілька років тому у Луцьку уже розгорівся скандал навколо фігури, встановленої на розі вулиць Лесі Українки і Кривого Валу. Тоді митці заявили, що пам’ятник з мистецької точки зору – нікудишній, й уся справа у скульпторові, якого кришує влада. Олії у вогонь підлив і факт, що фігура мала би бути пам’ятником місцевому поету і художнику Костю Шишку, який помер у 2002 році. Однак таблички з іменем на постаменті не було, а лише скромний напис: Людина-інтелігент. Автором цього пам’ятника теж є Ірина Дацюк. Тоді місцева преса, посилаючись на слова директора художнього музею Зої Навроцької, писала, що ця художниця з низьким професійним рівнем , однак чомусь мила серцю міської влади.

А уже влітку цього року луцькі активісти вимагали від влади змінити проект пам’ятника Героям Небесної сотні, котрий запропонувала теж Ірина Дацюк. На їхню думку, він був надто радянським і не відображав ідей Майдану. Проте влада і цього разу не дослухалася до думки містян. Монумент на День незалежності таки відкрили. Кореспондент кілька разів намагався зв’язатися із пані Дацюк, щоб почути її думку з приводу критики на адресу її робіт, однак поки безрезультатно.

Мирослава ЯРЕМКІВ.
 

Коментарі закриті

  • Русский
  • Українська