Демаркація чи крадіжка: селяни звинуватили Білорусь у тому, що вона забрала частину території

Лип 8, 2016

У невеличкому волинському селі Ветли Любешівського району на кордоні із Білоруссю розгорівся серйозний скандал: тамтешні мешканці звинуватили сусідів у тому, що вони відтягали у них частину території. Причому, мова йде не лише про окреме село, а загалом – Україну, мовляв, втрачають багатства землі. Та й до екологічної катастрофи недалеко. Окрім того, кажуть, що навіть по гриби у ліс тепер із паспортом мусять ходити, щоб не загриміти за решітку.

Процес демаркації (розмежування) державного кордону із Республікою Білорусь розпочався у 2013 році, після ратифікації відповідного договору між нашими державами білорусами. Хоча Україна ратифікувала його ще у 1997-му. Згідно із договором про демаркацію, на кордоні вздовж 404 кілометрів Україна та Білорусь повинна встановити 977 прикордонних знаків. Станом на травень 2016 року сусіди встановили понад п’ятсот із них. І як тільки роботи із паперової площини перейшли до тракторів та грейдерів, почалися проблеми: мешканці Ветлів вважають, що демаркація українсько-білоруського державного кордону була проведена не вірно. Тільки тут з’явилася перша білоруська техніка, почалися пікети та погрози. Хотіли і техніку спалити, і дороги перекривати.

– Мешканці нашого села категорично не згідні з такою демаркацією кордону! – Заявила у коментарі кореспонденту PRESS-ЦЕНТР голова села Ветли Любов Павлік. – Ми при таких розкладах втрачаємо 50 гектарів своєї землі. Причому, нас ніхто не питав – жодних документів з приводу того, що тут будуть відбуватися якісь роботи, чи щось буде змінюватися, до сільради не надходило.

Любов Павлік. Фото

За словами Любові Адамівни, у січні вони побачили у своєму лісі білоруську техніку, котра масово вирубувала дерева. Селяни почали обурюватися, їм коротко пояснили – усе відбувається відповідно до угоди про демаркацію кордону.

Читайте також:

– Кордон ніколи тут не проходив! – Каже голова сільради – Є кадастрова карта України, на якій державний кордон завжди був посередині Жировського каналу, це за 10 кілометрів від нашого села. Але ця територія вважається нашої сільської ради. А тепер, за їх словами, він має бути по крайньому з української сторони березі, причому за 40-50 метрів до води. Окрім того, в сільраді є документи, де чітко зазначені межі села. І вони не вчора видані! То тепер що виходить – що вони неправильні чи недійсні?

Жировський канал

Та найбільше ветлівчани побоюються чуток, що білоруси біля населеного пункту Малинівка хочуть зробити водосховище. Тож знищать і Біле озеро, і Влянське і Святе, котрі неподалік від їхнього села.

– Це буде екологічна катастрофа! І це знають навіть самі білоруси. Якось потрапила мені до рук їхня газета, там теж пишуть про екологічну катастрофу. Куди ми вже тільки не зверталися і не писали – президенту, прем’єр-міністру, в СБУ, в Генпрокуратуру, до різних народних депутатів. Всюди лише відписки: будемо розбиратися.

Олег Осуховський

Втрутився у конфлікт і народний депутат від ВО Свобода Олег Суховський, до якого теж звернулися селяни. Він, у свою чергу, звернувся до керівництва Державної прикордонної служби України з вимогою перевірити відповідність демаркаційних робіт на кордоні України та Республіки Білорусь до законодавства та міжнародних угод України.

– Місцеві мешканці зверталися до органів державної влади з вимогою розібратися в ситуації, проте, за їхніми словами, дієвих заходів не було вжито. Ми вже бачили наслідки зволікання із остаточним встановленням державного кордону із деякими сусідніми державами. Не варто повторювати старих помилок, – сказав нардеп.

Наразі відповіді немає. Отож, чим закінчиться цей конфлікт, поки невідомо. Хоча надії на позитивний результат для ветлівців мало, адже питання кордонів вирішене ще в 1997 році. Тепер лише позначки встановлюють.

Мирослава БЗІКАДЗЕ.

Читайте також: