Святий Вечір: як треба готуватися

За давньою традицією, різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Святвечором, або ж Навечір’ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня. Протягом усього дня перед Різдвом прийнято тримати строгий піст.

За давнім звичаєм до свят господині ретельно прибирають в хатах, застеляють нові або чисто випрані скатертини й рушники. Особливу увагу приділяють саме святковому столу. Традиційно на ньому має бути 12 пісних страв, основна з яких – кутя.

У цей день не снідали й не обідали, годували лише малих дітей.

Останній день перед Різдвом – найбільш шанований для всіх християн – і східного, і західного обрядів. А також це одне з найважливіших родинних свят. Час, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди.

Читайте також:

На Багату кутю сім’я по-можливості збиралася разом. Для тих же, хто був на цю пору в дорозі, клали ложку, створюючи ефект присутності. Якщо минулого року помер хтось із родичів, то ложку клали і для нього. Вечеряти сідали аж тоді, коли на небі сходила перша зірка — символ народження Сина Божого. Як пили чарку, то згадували всіх членів родини, в тому числі відсутніх, навіть наймитів.

Хоча, як правило, на Святвечір зовсім не вживали міцних напоїв, горілка з’являлася на святковому столі тільки наступного дня — на Різдво. І не ходили в гості цього вечора. Це було суто сімейне свято. Проте якщо зненацька хтось нагодився у гості: якийсь подорожній, прочанин, його запрошували до столу. Вірили, що нежданий гість принесе в дім добробут і щастя.

Примічали після вечері, яка погода. Виходили на подвір’я і дивилися на небо. Чисте і зоряне небо на Святвечір передвіщало сухе літо, неврожай, а снігопад чи іній обіцяли хороше урожайне літо з помірними дощами.
 

Читайте також: