Коханню всі віки підвладні: на Прикарпатті одружилися «молодята», яким 77 та 83 роки

Родичі та односельці жартують, що їм обом по 16-ть, тільки з одним нулем, бо якщо додати роки цих молодят, то на двох вийде саме 160 років. А насправді нареченій Василині Буджиган – 83, її коханому Степанові Матвійчику виповнилося 77. В обох вже були свої сім’ї та коли овдовіли, вирішили побратися, пише .

З першою дружиною Степан жив у любові та злагоді, але десять років тому жінка пережила інсульт, а згодом померла. Залишились дві доньки. Сьогодні в пана Матійчика – п’ятеро онуків та дві правнучки. Сім років тому овдовіла і пані Василина. Єдина донька та двоє онуків живуть аж у Кривому Розі. Від сумних думок відвертала велика господарка. Через неї пані Василина і поєднала свою долю зі Степаном.

У Василини Буджиган, окрім городів, курей та свиней, є ще кобила Краля. Купив її ще покійний чоловік. А після його смерті дбати про гривасту жінці стало важко. Тож попросила сусіда Степана допомогти. Односелець радо погодився: розчісував кобилі гриву, чистив копита, підковував, допомагав дати лад у стайні. За роботою люди багато говорили, своє горе одне перед одним виплакували. Врешті вирішили, що треба їм зійтися і разом жити, так легше та простіше.

Читайте також:

Але жити на віру не захотіли, у селі це неприйнято. Тож вирішили повінчатися у церкві.

На вінчання до церкви зійшлося чи не усе село. Дехто з гостей дивувався – мовляв, навiщо в такi поважнi лiта сходитися та ще й вiнчатися. Проте молодятам до людських пересудiв було байдуже, вони сяяли вiд щастя i часто цiлувалися пiд вигуки Гiрко!.

А кобилу Кралю, яка їх порiднила, Василина i Степан до важкої роботи не залучають, городи сусiдам не орють, лише iнодi запрягають у вiз та їдуть у гостi до родичiв чи на ринок.

Читайте також:

Читайте також: