Каже, хотів відремонтувати дороги: сільський голова намагався за 7 тисяч гривень продати унікальне озеро

 

Місцеві мешканці обурилися: вода в озері надзвичайно чиста, збагачена не лише сірководнем, а й сріблом. Переконані, що коли з’явиться власник, селянам перекриють доступ до водойми, а хтось зароблятиме на цьому природному надбанні шалені статки.

 

Це озерце – стариця. Воно утворилося природним шляхом у старому річищі Горині. А 50 років тому, на місці де струмили джерела, геологи пробурили три свердловини, шукаючи для жителів Сергіївки хорошу воду.

 

 

– По цю воду й донині ходять усі місцеві, – розповідає старожителька Сергіївки Мирослава Остап’юк. – Вода – колодязна, надміру насичена залізом. Навіть з Рівного сюди приїжджають, набирають воду у пластикові бутлі і везуть додому.

 

Можливо, саме тому привабливе для відпочинку місце впало в око комусь із обласних можновладців.

 

 

– А що: свердловини є – бери та бутилюй воду! – обурюється депутат райради, член земельної комісії Антон Кузьмич. – Відверто, і мені це місце сподобалось. Якщо громада погодиться виставляти земельну ділянку на аукціон, я буду одним із перших учасників торгів, аби взяти її в оренду.

 

Натомість Кустинський сільський голова Сергій Сечко оправдовується: каже, хотів як краще:

 

– У мене є розпорядження голови райдержадміністрації про передачу в оренду на 49 років сину колишнього сільського голови Олегу Самкову земельної ділянки площею в один гектар. Я не міг допустити такого! І у липні 2014 року звернувся в облдержадміністрацію з клопотанням виставити земельну ділянку площею уже 0,6 гектара на публічні торги з продажу права її оренди на конкурентних засадах. Так, це була моя ініціатива! Треба ж чимось наповнювати бюджет сільради, мати за що ремонтувати дороги, лагодити ліхтарі, впорядковувати ставок біля церкви, зрештою, виплачувати зарплату працівникам сільської ради!

 

Читайте також:  

 

Однак, як виявилося, про ці благі наміри сільського голови ніхто із депутатів попередньої каденції не знав. Навіть голова земельної комісії.

 

– Це питання ніде не озвучувалося, – зізнається колишній депутат сільської ради Микола Федорась. – Ні перед громадою, ні навіть у вузькому колі не обговорювалося. Сечко самочинно подав заявку на участь у торгах. На сесії, коли затверджувався бюджет сільської ради, депутати дізналися, що у вересні 2014 року облдержадміністрація своїм розпорядженням підтримала клопотання сільського голови. І вже навіть виготовлено технічну документацію.

 

За словами голови земельної комісії районної ради Миколи Пилипаки, депутати були здивовані, коли дізналися, що майже 0,4 гектара озера та 0,2 гектара сіножаті оцінені аж у 6 748 гривень. Тому ми й відтермінували розгляд питання.

 

Група депутатів зустрілася із селянами і головою два тижні тому. Запропонували спільно на сході мешканців трьох сіл вирішити це питання. І вже 14 лютого майже 250 селян з Кустина, Решуцька та Сергіївки на зібранні одностайно проголосували проти. А ще прийняли рішення, яким визнали, що всі водні об’єкти, які знаходяться на території Кустинської сільської ради, є надбанням територіальної громади та знаходяться під її охороною.

 

– Якби ця приваблива для бізнесу, але оцінена в якісь копійки, земельна ділянка продалася на аукціоні тишком-нишком, то люди не мали б доступу до води, бо її б загородили, – резюмує Антон Кузьмич. – Скрізь так робиться, хоча це заборонено законодавством.