У Львові вирішили залишити радянську символіку, бо це – сталінський класицизм

Серп і молот з фасаду будинку на Гнатюка збивати не будуть.

Згідно із законом, до 21 листопада має закінчитися процес так званої декомунізації. Тобто до цього часу місцеві влади мають визначитися, що і де перейменовувати чи демонтувати. Опісля впродовж трьох місяців Верховна Рада України повинна прийняти рішення про перейменування населених пунктів, а от як змінювати назви вулиць та площ – вирішує влада на місцях. У Львові кажуть, що радянської символіки і так небагато лишилося та й деяка із них є пам’яткою архітектури. Тож демонтувати вже майже немає що.

Ще 21 травня львівські депутати прийняли рішення демонтувати усю радянську символіку в місті. Однак тепер вирішили цього не робити. Мовляв, її у нас не так і багато, бо більшу частину ліквідували ще 90-х роках. 

В середу відбулося засідання Науково-консультативної ради при міському управлінні охорони історичного середовища, на якому мали вирішити що і де демонтовувати, а також, які вулиці перейменовувати.

– У Львові залишилося небагато будинків, на яких є радянська символіка – це на Гнатюка, 3 (там є серп і молот в орнаменті) та на розі Городоцької – Ярослава Мудрого (там на фасаді є п’ятикутні зірки), – розповідає начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко-Швець. –Ми вирішили їх залишити. По-перше, будинок на Городоцькій – Мудрого – це нововиявлена пам’ятка архітектури, так званий сталінський класицизм.

Будинок на розі вулиць Городоцької – Ярослава Мудрого, котрий став новітньою пам’яткою архітектури.

По-друге, на ньому немає символів тоталітарного режиму, а лише п’ятикутна зірка. Як відомо, зірка сама по собі не вважається комуністичною символікою, отож немає сенсу її збивати. На фасаді будинку на Гнатюка так, справді, є серп і молот. Але це єдине зображення, яке залишилося у Львові. Тому варто залишити його для нащадків. Бо навіть студентам не буде потім що показати. Окрім того, воно не настільки агресивне і знаходиться у так званому орнаменті. Якщо його просто збити, потрібно буде реставрувати сам орнамент, шукати спеціалістів, а це додаткові витрати. Тому ми вирішили, що не варто його рухати.

Читайте також:

Пагорб Слави з могилами воїнів.

Вирішили можновладці не чіпати і Пагорб Слави, оскільки там є реальні поховання і таке місце, згідно із законом, теж не підпадає під заборону. А щодо Монументу Слави на вулиці Стрийській, то питання наскільки він підпадає під закони про декомунізацію, вирішуватиме Інститут пам’яті у Києві.

Чи демонтувати Монумент Слави, вирішуватимуть у Києві.

Наразі під ніж піде лише меморіальна дошка письменникам Олександру Гаврилюку та Степану Тудору на вулиці Дорошенка. На тому місці вони загинули у 1941-му.

Пам’ятна дошка письменникам Олександру Гаврилюку і Степану Тудору

Відкритим залишається питання і щодо перейменування львівських вулиць. Перелік тих, які підлягають перейменуванню, мали скласти ще минулої середи. Відомо, що попередньо мова йшла про вулицю Петровського – одного із організаторів Голодомору 1932-1933 років. Однак чиновники не додумалися ні до чого кращого, ніж перейменувати її на вулицю… Петровського. Щоправда, іншого – українського історика та археографа. У цьому є і один плюс, можна зекономити, не міняючи табличок, а лише ініціали – Г на М.

Читайте також:

Також, можливо перейменують і вулиці Комарова, Козланюка та Генерала Карбишева.
Однак, які саме назви потрапили у чорний список, наразі достеменно невідомо. Він мав бути готовий вчора зранку, але його наразі тримають у строгому секреті. В прес-службі міськради повідомили, що це знає лише заступник начальника управління культури Михайло Мороз. А він дуже зайнятий і йому не до коментарів.

Мирослава ЯРЕМКІВ.
 

Читайте також: