Мандрівник про Карпати: «Люди залишають купи сміття, розводять вогнища в будиночках, вибивають вікна»

Василь Фіцак

34-річний мешканець Калуша Василь Фіцак не уявляє свого життя без гір. Зізнається, що захоплюється ними ще з дитинства, відтоді, коли вперше піднявся у Карпати.

– Мені тоді було років 13, пішов у похід зі старшими друзями, – розповідає Василь. – Пам’ятаю, втомився страшенно, але коли побачив оту усю красу, так би мовити, зблизька, втратив дар мови.

Василь має технічну освіту – майстер сільськогосподарської техніки, але працює охоронцем на одній із місцевих приватних фірм. Про те, що сенсом його життя стануть мандрівки, ніколи раніше і не замислювався. Однак, каже, що ще в школі його найбільше приваблювали природничі науки.

– Хоч і подавали їх тоді досить схематично і технічно, проте це мені було найцікавіше, – каже наш співрозмовник.

Василь побував у горах Польщі, Словаччини, Іспанії, Франції, Австрії, Італії, Португалії, Угорщини. Та українські Карпати приваблюють його найбільше, обійшов практично усі.

– Вони до серця ближчі, – зізнається чоловік. – Хоча гори інших країн надзвичайно цікаві, там багато нового можна знайти. Наприклад, Альпи, на відміну від Карпат, здаються суворими. Якось я підрахував – приблизно по 80-90 днів на рік проводжу у горах. Як правило, мої мандрівки тривають два-три дня, хоча одного разу в Карпатах був і дев’ять днів поспіль.

Складнощів у підкорюванні вершин багато, каже мандрівник. Усе залежить від пори року та погоди, яка в горах є дуже непередбачуваною і мінливою. Найбільше дошкуляє холод. Тому в наплічнику завжди повинен бути намет, спальник, достатньо продуктів. Та й сходження варто починати щонайраніше, бо під вечір у горах температура особливо понижується.

А ще Василь Фіцак захоплюється гербарієм та грибами. Тому під час походів завжди вишукує рідкісні рослини.

– У моїй колекції понад 300 екземплярів. Є едельвейс, який росте в Карпатах лише у п’яти місцях, арніка гірська, декілька видів орхідей. А грибів, бувало, за день збирав до 20 кілограм, причому – білих!

А щоб не наражатися на небезпеку – натрапити у горах на хижих тварин, яких там чимало, у похід Василь іноді ходить з друзями – разом вони створюють більше шуму, чим відлякують хижаків.

– Тварин в Карпатах зараз значно менше стало, браконьєрство дуже розвелося, та й диких куточків у горах, де тварини почувалися б у безпеці, дедалі менше. Коли сам іду, то зайці, косулі зустрічаються, а коли компанією, то й не бачимо нікого, тварини нас уникають.

Проте Василь Фіцак не лише користується благами природи, але й допомагає їй, заснувавши свого часу ГО Туристичне товариство Карпатські стежки. Разом з однодумцями створює в горах туристичні маршрути, позначає їх знаками, облаштовує старі мисливські будиночки для туристів. А ще проводить екологічні акції.

– Днями мав нагоду долучитись до чергування на Чорногірському гірсько-пошуково-рятувальному посту, на вершині гори Піп Іван, – каже Василь. – Тут вже справжня зима, температура опускалась до мінус 11, сильні поривчасті вітри, навіть металевий стовп з вказівниками туристичних маршрутів зігнуло, споруда обсерваторії обліплена снігом. Ми на горі порядок наводили. Прикро бачити, що туристи, які тут зупиняються, залишають після себе купи сміття та безлад, також розводять вогнища в приміщеннях, вибивають вікна. Вважаю, головною причиною такого ставлення до природи є брак екологічної освіти та виховання.

До речі, серед однодумців Василя і його дружина. Раніше теж майже кожного разу ходила із ним у гори, проте зараз сидить вдома із маленькою донечкою, їй рік і вісім місяців. Але і вона вже теж була у горах – вперше батьки взяли, коли дитині виповнилося заледве шість місяців.

Мирослава ЯРЕМКІВ.

Читайте також:

Читайте також: