PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

Озеро Басів Кут вже давно забруднюють стічними водами. 

Хаотична забудова басівкутського мікрорайону, відсутність там централізованої каналізації, приховані зливи фекалій – це далеко не повний перелік того, що впродовж багатьох років погіршувало екологічний стан головних водойм міста: озера Басів Кут та річки Устя. Досі про екологічні наслідки можна було судити здебільшого по зовнішніх ознаках: замулювання і обміління річки, періодичне вимирання в ній риби, а влітку нестерпний сморід від води. Однак вже минулого року ситуація дійшла критичної точки – санстанція впродовж усього купального сезону заборонила плавати в озері Басів Кут через невідповідність проб води санітарним вимогам. Тож влада міста всерйоз задумалась над тим, як врятувати водойми.

Пошуками шляхів вирішення проблеми займались спеціалісти «Рівнеоблводоканалу» спільно із науковцям місцевого Національного університету водного господарства і природокористування. Врешті, після кількох місяців досліджень та обрахунків, і науковці, і представники водопостачального підприємства дійшли висновку: аби відновити екологічний стан озера Басів Кут і річки Устя, потрібно провести цілий комплекс заходів, які вони описали у напрацьованій програмі. Першочерговим серед них має бути побудова мережі централізованого відведення стічних вод з басівкутського мікрорайону, щоб унеможливити подальше забруднення фекальними стоками водоносних горизонтів та водойм.

- Лише за приблизними арифметичними підрахунками, більше половини мешканців Басівкута зливають вміст своїх септиків в озеро або річку, - говорить директор «Рівнеоблводоканалу» Андрій Карауш. – Порахували кількість мешканців мікрорайону. Взяли норму споживання води однією середньостатистичною сім’єю з трьох чоловік, врахували середній об’єм септику та бочки, якою приватні підприємці зазвичай його відкачують. Оскільки в септиках дуже концентровані відходи, то зливати вміст асенізаторських бочок в місті можна лише в двох місцях – на наших станціях по вулиці Дворецький і Будівельників. За минулий місяць з усього Рівного привезли лише 749 бочок. Хоча за нашими підрахунками, тільки з Басівкута мало би бути близько двох тисяч. Іншими словами, вся ця різниця десь зливається і потрапляє у водойми. А ще врахуйте, що далеко не всі септики герметичні. Тому частина нечистот просочується в ґрунт, забруднюючи його. Останні роки ми вже не беремо воду з верхніх горизонтів, оскільки вони забруднені нітритами, що утворюються внаслідок розпаду продуктів життєдіяльності людини.

Андрій Карауш, директор «Рівнеоблводоканалу». 

За останніми даними, басівкутський мікрорайон налічує 4366 мешканців. Майже всі вони користуються септиками, за виключенням кількох будинків, які мають централізоване водовідведення біля КНС-14 та місцевої школи. Попри це, щоденний об’єм стоків з мікрорайону не настільки значний, щоб було вигідно переганяти їх через централізовану систему водовідведення. На водоканалі порахували, що економічно доцільніше очищати їх на місці.

- Це приблизно 1000 метрів кубічних за добу, - продовжує пан Карауш. – Енергозатрати на перекачку такого незначного об’єму стоків були б чималими. Тому, більш доцільним було б побудувати кілька невеликих локальних очисних споруд. А очищену воду зливати у в ту ж Устю та Басів Кут, використовуючи для цього дренажні канали. Попередньо такі очисні можна було б розмістити на вулицях Погоринській, Марії Чурай, Їжакевича, Севастопольській та Зарічній. Собівартість очистки метра кубічного стоків на локальних очисних – 5,50 грн. Це дешевше, ніж зараз коштує очистка стоків для приватного сектору на наших очисних – 6,83 грн.

Водночас, на «Рівнеоблводоканалі» наголошують, що реалізація такого проекту не вирішить проблему підтоплення будинків в мікрорайоні Басового Кута. Лише зніме питання відведення господарсько-фекальних вод і унеможливить забруднення водоносних горизонтів. Відведення поверхневих стоків – це паралельний проект, який потрібно реалізовувати в комплексі із каналізуванням мікрорайону.

Через забруднення води в Басовому Куті та Усті вже не раз гинула риба. 

У скільки саме обійдеться такий амбітний проект, поки не відомо. Однак, як зазначив пан Карауш, частину коштів на його реалізацію може дати Європейський інвестиційний банк. Пообіцяв гроші з бюджету і міський голова Рівного Володимир Хомко. На його думку, профінансувати проект можна було б за наступною схемою: локальні очисні споруди і магістральні каналізаційні мережі, яких треба прокласти близько 15 кілометрів – за кошти міста, вуличні мережі – за рахунок співфінансування міста та мешканців масиву, а підключення до будинку має профінансувати сам власник.

Читайте також: Рівняни теж хочуть мати свою «арену»: депутат міської ради запропонував перейменувати місцевий стадіон

Окрім фінансової сторони, є ще одна складова, без якої реалізація проекту буде не можлива – бажання мешканців Басівкута підключатись до централізованої каналізації. А з цим, на думку депутата Рівненської міської ради від цього округу Анатолія Чугуєвця, можуть виникнути проблеми.

- Більшість розуміє, що каналізація на Басовому Куті потрібна, - каже пан Чугуєвець. – Звичайно, що людям вигідніше платити за централізоване водовідведення, ніж кожного разу по 200 гривень - за послуги асенізаторів. А навесні, через підняття рівня ґрунтових вод, місцевим мешканцям відкачувати септики доводиться взагалі по кілька разів на місяць. Однак, чи всі басівкутці матимуть гроші на те, щоб частково покрити прокладання вуличних мереж та оплатити підключення свого будинку до каналізації – питання.

Влад ІСАЄВ.

 
Читайте також: Останні новини Рівного

Читайте також: Огляд комунальних проблем в Україні

Поділитися
в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Комуналка

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати