ПОВІДОМЛЕННЯ

 

Натомість агрофірма, яку підозрюють в отруєнні людей, запевняє, що використовувала для обробітку полів із соєю дозволений хімпрепарат.

 

Обробку полів гербіцидом київська фірма «Акріс Агро» проводила у Рівненському та Гощанському районах на Рівненщині наприкінці червня. Після цього у людей загинули рослини на городах поруч з полями, бджоли та деякі домашні тварини, і самі вони скаржилися на нездужання. В агрофірмі запевняють, що обробляли поля дозволеним препаратом «Міура», який виробляє у Росії та Білорусі російська фірма «Август». Втім, захисники рослин у це не дуже вірять.

 

Труїли поля, а потруїли людей: мертвих бджіл і знищений урожай агрофірма називає «передвиборчою технологією»
 


- Токсикологічної лабораторії в області нема і про препарат, який називають санепідеміологи, вони знають не в результаті проведення дослідження, а зі слів агрономів агрофірми «Акріс Агро», — пояснив свою версію колишній фахівець інспекції захисту рослин Рівненщини, попросивши не вказувати його прізвище. — Де гарантія, що агрономи сказали правду? Адже гербіцид «Міура» використовується проти злакових рослин і не міг пошкодити дводольні, тобто сою. На мою думку, для обробки полів використовували препарат кломазон (він давно заборонений у Німеччині та вже сім років у Росії, бо завдає шкоду здоров’ю людей — авт.). Втім, навіть, якщо допустити, що використовували «Міуру», то, вочевидь, перевищили допустиму норму. Це могло статися через те, що в Україні його дозволено використовувати лише 200 300 міліграмів на гектар, у Росії — 0,7 1 літр на ту ж площу. Оскільки препарат російського виробника, норми його використання на упаковці могли бути вказані російські. Але не думаю, що цей препарат міг наробити такої біди, як це сталося у нас.

 

На думку цього фахівця, основна причина того, що сталося, — те, що держава, турбуючись про те, щоб підприємцям і підприємствам простіше було вести бізнес, заборонила проводити перевірки усім контролюючим органам. В результаті вони не можуть відразу після скарг людей відреагувати, як у цьому випадку, а вимушені звертатися за дозволом на це у Київ, чекати на його отримання. А через один-два тижні після обробки полів, якщо й підприємці використовували для цього якийсь заборонений препарат чи навіть дозволений з перевищенням допустимих норм, він за цей період встигає розкластися і знайти причину отруєння практично неможливо.

 

Так і в цьому випадку. Адже із 66 зразків сільгосппродукції, ґрунту та колодязної води, відібраних рівненськими санепідеміологами на дослідження, тільки в одному випадку у селі Нова Українка Рівненського району виявили залишки пестицидів –перевищення кількості хізалофоп-П-етилу. До речі, навіть ця речовина належить до третього з п’яти класів небезпеки для людей та бджіл. І може викликати зниження рухової активності, кров’янисті виділення навколо рота, носа, судоми, «гусячу шкіру» тощо.

 

Між тим, незважаючи на те, що мешканці сіл, які постраждали внаслідок обробки полів гербіцидами фірмою «Акріс Агро», скаржилися на нездужання, до медиків вони, вочевидь, не зверталися. Бо з лікувальних закладів області про такі випадки Держсанепідслужбу Рівненщини не повідомляли. А в такому разі довести, що хтось постраждав від гербіцидів, теж проблематично.


Мирослава ШЕРШЕНЬ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Кримінал

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати