ПОВІДОМЛЕННЯ

Піротехніки, які повернулися з АТО: «Одні носили нам сало, а інші – продавали хліб втричі дорожче, ніж бойовикам»

17.07.15, 16:24

0

1446

Фото ілюстративне

 

Зі сходу додому повернулася група рівненських піротехніків та інженерів. З квітами та запашним хлібом їх зустрічали рідні, колеги та друзі. Впродовж кількох місяців їхня команда працювала в зоні бойових дій - Донецькій та Луганській областях, знешкоджуючи боєприпаси та міни-розтяжки бойовиків, а також супроводжуючи наших добровольців. Один з цих піротехніків - 38-річний рівнянин Микола Лукашко. Він разом зі своїми побратимами захищав спокій українців на окупованій території.

 

- У Слов’янськ доправили шість груп з різних областей, - розповідає піротехнік Микола Лукашко. – Окрім супроводу добровольчого батальйону «Донбас-1», нам доводилося супроводжувати і мирне населення, щоб, бува, не підірвалося на ворожих мінах-розтяжках. А їх там бойовики повстановлювали чимало. Тільки в одній лісопосадці, що поруч із ворожим блок-постом, наші бійці знешкодили сім розтяжок. Найчастіше такі пристрої встановлювали біля домівок, на городах та на цвинтарях.

 

Окрім ворожих розтяжок, пригадує пан Лукашко, доводилося мати справу і з боєприпасами бойовиків. Загалом нам вдалося знешкодити майже півтори тисячі небезпечних знахідок. Чоловік пригадує, як біля Сіверського Донця у лісі знайшли близько 30 схронів зі зброєю та боєприпасами. Серед знайденого була і протитанкова рушниця Сімонова 14,5-міліметрового калібру. Зброю загорнули щільно у плівку і закопали в землю, щоб не заіржавіла ( працювали професіонали). Крім того, у схроні наші хлопці знайшли і карти бойовиків, на яких Луганська, Донецька та Харківська області були розподілені на сектори для обстрілів і три посвідчення бойовиків. Саме за цими посвідченнями двох бойовиків наступного дня вдалося затримати.

 

В таких напружених умовах нашим бійцям доводилося не просто. І ставлення місцевих мешканців до них було різне. Одні вечорами, щоб сусіди не здали бойовикам, носили нашим хлопцям сало. Інші, особливо на місцевому базарі, коли чули українську говірку, здирали «три шкури».

 

- На базарі місцевим, які говорили російською мовою, хліб продавали по 2 гривні, - продовжує співрозмовник, - а з нас брали втричі дорожче. Тож п’ять буханок хліба нам обійшлося у 70 гривень!

 

Жили наші бійці в польових умовах. Намети, що вміщали до 40 бійців, ретельно вкопували в землю. Всередині - стаціонарне світло. Поруч - власноруч облаштована баня. Щоразу, подалі від ворожого ока, бійцям доводилося ховати всю свою техніку і постійно бути напоготові.


Коли траплялася спокійна година, щоб підняти бойовий дух, військові готували запашну юшку та співали пісні. Але кажуть, що найбільше там, на сході, наших земляків підтримували їхні рідні. Ті, які нині зі сльозами на очах і безмежною радістю зустрічають їх удома.


Олександра ДМИТРЕНКО.
 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Особлива тема

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати