ПОВІДОМЛЕННЯ


Про це ніхто з тих, хто їх сплатив, не знає.


Вимога заплатити гроші за аналізи, УЗД чи інші обстеження у медичних закладах уже давно нікого не дивує. Ми покірно вносимо кошти, і буває, навіть, отримуємо про це квитанції. Бо інакше ніхто тебе обстежувати не буде. Втім, на щастя, така примусова благодійність ще декого обурює. Адже роблячи так званий «благодійний внесок», розмір якого чомусь встановляє аж ніяк не благодійник, а медзаклад, пацієнт має право хоча б знати, на що його витратили. Але благодійні організації себе звітами про це не обтяжують. То чи є спосіб лікуватися без «благодійності»? Відповідь на це питання шукали депутати, чиновники, головні лікарі та громадські активісти Рівненщини.

 

Суми благодійних внесків, які здають пацієнти, значно більші за офіційні дані


Спеціалісти полтавської громадської організації «Інститут аналітики» провели опитування 2200 пацієнтів у медзакладах 11 областей України ( з них 108 людей у восьми лікарнях і поліклініках Рівного). І з`ясували, що 23% з них вносили благодійні внески за аналізи крові, 19% - за рентген, 14% - за інші аналізи, 13 %- за УЗД, 10% - за МРТ-дослідження, 6%- за операції. З них 34% робили внесок у понад 50 гривень, 50% - понад 100 гривень.


Окрім цього, фахівці інституту зверталися до міського управління охорони здоров`я Рівного (обласне управління у цьому відмовило) і в медзаклади за інформацією про кількість пацієнтів, які їх відвідали, і кількість проведених тих чи інших аналізів та досліджень. Тож, за їхніми підрахунками, зважаючи на встановлений розмір благодійних внесків, у лікувальних установах Рівного мали б загалом з пацієнтів зібрати майже 17 мільйонів гривень. Втім, від цієї прогнозованої суми лікарні, поліклініки та пологові будинки реально отримали на медикаменти лише трохи більше 7%. Ще 20% цієї суми витратили на адміністрації благодійних фондів. Решта, виходить, зникла невідомо куди.


У начальника міського управління охорони здоров`я Рівного Михайла Стичишина статистика інша. За його даними, благодійні фонди міста збирають загалом за рік 7 мільйонів гривень. З них близько 10% витрачається на адміністрацію благодійних фондів. Решта потрапляє у лікарні, де їх спрямовують на медикаменти.

 

Благодійний фонд звітує про витрати у газеті, яку майже ніхто не читає


Можливо, пацієнти і повірили б у такі цифри, якби перед ними про зібране і витрачене звітували. Втім, виявляється, що такі звіти у жодному медичному закладі Рівного не розміщують. Їх можна отримати, хіба, безпосередньо у благодійному фонді, про місце розташування якого навряд чи інформують пацієнтів у лікарнях. Також благодійний фонд раз на рік звітує про витрати у маловідомій і малотиражній спеціалізованій обласній газеті для медиків «Медичний вісник».


Викликав обурення у громадськості і той факт, що на адміністрацію благодійного фонду, яка налічує три особи, витрачають близько 10% суми благодійних внесків, зібраної за рік, а це майже 700 тисяч гривень. Хоч представниця фонду і намагалася пояснити, що ці кошти йдуть не лише їм на зарплату, а й на чеки про внесення благодійних внесків, касові ордери, це майже нікого не переконало у справедливості таких витрат.

 

Без благодійності не обійтися


У цьому були переконані майже всі присутні на засіданні за круглим столом. Адже медицина у державі фінансується за залишковим принципом. І, за словами п. Стичишина, медзакладам Рівного на рік виділяють з бюджету на медикаменти лише 4 мільйони гривень, в той час, як у місті налічується близько 100 тисяч пільговиків, на лікування кожного з яких потрібно хоча б 100 гривень на місяць. Загалом це виходить 10 мільйонів гривень на місяць чи 120 мільйонів на рік. І це, каже п. Стичишин, мова не йде про невідкладну допомогу, яка значно дорожча. Тому й доводиться дофінансовувати медицину з допомогою так званої «благодійності». Але вона має бути не такою.


- Повинна бути цілковито відкрита звітність про витрати благодійних внесків, - переконана керівник благодійної організації «Скарбниця надії» Мар’яна Рева. – Людей треба інформувати про те, де, за якою ціною і скільки придбали медикаментів для лікувальних установ. Так само, якщо придбали реактиви для аналізів чи матеріали для інших досліджень, мають висіти оголошення у медзакладах про те, що стільки-то аналізів чи інших обстежень сьогодні можуть зробити безкоштовно.


Окрім цього, громадські активісти були переконані, що благодійні внески повинні бути добровільними, а не примусовими і зі встановленим конкретним розміром. Тобто, як нині за допомогою для армії, до пацієнтів мали б звертатися з проханням добровільно стати благодійниками. Тоді, мовляв, вони будуть готові пожертвувати й більші суми, ніж нині встановлює заклад.


Ще один варіант виходу з ситуації, який пропонували на засіданні, – створення лікарняних кас. У них, мовляв, витрачають конкретно зібрані кошти на лікування конкретного пацієнта, а не на придбання медикаментів та реактивів для медзакладів загалом. Нині у Рівному діє дві лікарняних каси. Першу створили працівники підприємства «Рівнеазот». Друга – загальноміська. Втім, переважно її члени – медики, яких у касу, можна сказати, зігнали примусово.


Третій варіант виходу з ситуації – запровадження страхової медицини у державі загалом. Але для цього потрібні зміни законодавства. Тобто конкретна область за рахунок страхової медицини проблему з дофінансуванням закладів охорони здоров’я не вирішить, хоч, за даними інституту аналітики, 83% опитаних пацієнтів позитивно ставляться до запровадження страхової медицини.

 

Вимагають гроші у медзакладах? Звертайся на «гарячу лінію»


Тим часом, у Рівному 11 лікарів обласних лікарень нещодавно об’єдналися у новий благодійний фонд «Ескулап Рівне», який обіцяє працювати максимально прозоро. Як розповіла його керівник і радник голови обласної ради Наталія Глибович, благодійні внески з пацієнтів ця організація збиратиме через банківські термінали. Їх встановили вже в обласному лікувально-діагностичному центрі, онкодиспансері, обласній лікарні та обласній дитячій лікарні. А у шкірвендиспансері та обласній стоматполіклініці пацієнти вноситимуть кошти у розташованих поруч відділеннях банків. Окрім цього, «Ескулап Рівне» обіцяє у медзакладах встановити телевізори, по яких у біжучому рядку сповіщатимуть про суми зібраних коштів та те, на що їх витратили. Також організація збирається звітувати про витрати коштів на відкритих засіданнях, запрошуючи на них громадських активістів.


А поки що пацієнтам наголошують, що вони не зобов’язані платити за послуги лікарень. Якщо ж вони погоджуються внести благодійний внесок, то натомість їм повинні видати квитанцію про отримання коштів. Інакше це – ніяка не благодійність. Якщо з пацієнта вимагають гроші чи в іншому вигляді подяки медикам, благодійні внески чи не видають квитанцію про їх сплату, то в такому разі потрібно звертатися до головного лікаря. Також про подібні випадки громадська організація Рівненське відділення людей, які живуть з ВІЛ-інфекцією просить повідомляти за номером «гарячої лінії» (0362) 43-97-63. Адже тут працюють юристи, які підкажуть, як у таких випадках чинити.


Мирослава ШЕРШЕНЬ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати