ПОВІДОМЛЕННЯ

Олена Рищиковець. Фото visnyk.lutsk.ua


Урочище «Хрести» неподалік села Луко Володимирецького району Рівненської області здавна мало дивну містичну властивість – люди, які приходили туди молитися, потім отримували те, що вони просили у Бога – зцілення, вирішення побутових проблем. Найбільше у чудодійну силу місця, де колись замерзли на смерть церковні старці, вірить тамтешня мешканка Олена Рищиковець. Свого часу молитва на цьому місці допомогла одному сину кинути пити. Вдруге, впевнена жінка, саме свята старці допомогли повернути іншого сина із полону терористів – хоч побитим, але живим.


На півночі Рівненської області про це паломницьке урочище знають добре. За легендою, 150 років тому на цьому місці замерзли старці, які взимку йшли у село й зупинились перепочити. Коли їх ховали у селі, з-за пазухи одного з них випала дивна ікона, з чого вирішили, що це були старообрядці. Там, де загинули люди, селяни поставили хрести. І з тих пір почали говорити про чудодійну силу цього місця. Місцеві жителі розповідають: коли у домі чи в господарстві проблеми, побуваєш біля «старців», попросиш у них та Бога захисту — і усе стане на свої місця. Особливо «Хрести» помагали жінкам, які не могли завагітніти. Селяни кажуть, що за цим на святе місце навіть з Сибіру люди приїжджали. Залишають якийсь одяг хворої людини, потім приїжджають і забирають. Кажуть, допомагає зцілитися.


Довго за цим місцем особливо ніхто й не доглядав. Під свою опіку урочище взяла мешканка села Луко Олена Рищиковець. Сталося це після того, як вона просила Бога на цьому місці, щоб він допоміг сину кинути пити. А потім старенька приходила сюди, щоб помолитися за іншого сина - миротворця, який служив в Іраку. Жінка розповідає, що колись її бабусі наснився сон, де старий чоловік розповів, що він і є тим самим замерзлим старцем і звати його Калістрат.


Ще раз попросити Бога про допомогу на цьому місці жінка вирішила, коли дізналась, що її сина-військового Леоніда Рищиковця, якого призвали в зону АТО, взяли в полон після Іловайська. Каже, щодня приходила «до старців», мовчки стояла і просила, щоб син повернувся. Він повернувся – у вересні минулого року командування українських військ домовилось із терористами про звільнення кількох десятків військових. Серед них був і Леонід. Сильно побитий, каже мати, але живий. Лікувався у Рівненському військовому госпіталі.


- Тільки треба правильно просити, - каже Олена Рищиковець. - Не так, що прийшов, подивився і пішов додому. А треба зайти всередину і щиро попросити допомоги.


За матеріалами polissya.netvisnyk.lutsk.uaumoloda.kiev.ua

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати