PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

 

Жодна з існуючих програм інтеграції ромів у суспільство на Закарпатті не працює. Циганів тут з кожним роком стає усе більше, і ніхто точно не знає, стільки ж їх насправді є і з чого вони живуть. Найбільш помітні прояви циганського життя – це жебракування, бійки і навіть зґвалтування. А погроза попрошайок «дай копійку, бо плюну в каву» серед місцевих мешканців стала крилатим висловом.

 

У циган - табу на згвалтування

 

Місцеві мешканці не ромського походження такому сусідству й так не вельми раді, а враховуючи, що цьогоріч у перший клас до закарпатських шкіл піде 10 тисяч циганських дітей, які через років десять почнуть народжувати щонайменше по 2-3 дітей, то у багатьох це викликає занепокоєння.


Громадський активіст, представник ромської громади Закарпаття Мирослав Горват каже, що такі події, як нещодавнє групове зґвалтування 17-річної дівчини в Ужгороді, побиття циганами дітей у парку заважають йому говорити про нормальні відносини та інтеграцію ромів у суспільство. Він визнає, що серед них є такі, що не вміють ні читати, ні писати, вчитися не хочуть, які крадуть і жебракують, і що з такими людьми насправді важко знайти спільну мову чи переконати їх змінюватися. Однак лише зусиллями ромських громад, як вважає пан Горват, змінити життя циган і боротися зі злочинністю серед них неможливо – потрібна співпраця з місцевою та з державною владою, міліцією. Оскільки ситуація на Закарпатті в цьому питанні «не зовсім нормальна» й «расистські погляди все більше утверджуються серед людей».

 

Мирослав Горват

 

Водночас Мирослав Горват зазначає, що насправді у циган існує табу на зґвалтування, тому вони самі готові допомогти міліції знайти підозрюваних і поставити їх на місце. Каже, що серед циган схильних до злочинів – усього 3%, а потерпає від цього уся громада, бо не люблять їх усіх.

 

«Дай копійку, бо плюну»

 

- Освіта – одне з найбільш болючих наших питань, - каже Мирослав Горват, - його я порушував і перед міністром освіти Квітом, і перед Президентом, і з нардепами обговорював. Вони усе знають, обіцяють щось робити, але до конкретних дій не доходить.


Тим часом циганські діти, як в усі часи, жебракують, погрожуючи плюнути в каву, якщо клієнт закладу, де вони побираються, не «дасть копієчку».


– В Ужгороді є хіба одна-дві сім’ї, які таким займаються, ще 20-30 людей щодня приїздять в Ужгород жебракувати з районів, - каже пан Горват. - З часом мешканці міста знають їх усіх в обличчя, однак нічого не змінюється. Куди дивляться муніципальна поліція, міліція? Ніхто цим не займається - ось в чому проблема. А загалом 80% жебраків в Ужгороді - це приїжджі з районів.

 

 

Скільки є циган, ніхто не знає

 

Навесні міськрада Ужгорода висловила ідею провести перепис ромського населення. Загалом її схвалюють, й ромські організації готові допомогти, але не вони самі мають себе порахувати, – перепис, на думку громадського діяча, міська рада і має провести. Горват у реальність цього задуму не вірить.

 

А у травні ініціативна група в Мукачевому подала до міськради документи на реєстрацію першого в Україні органу самоорганізації ромської громади. Мирослав Горват у зв’язку з цим оптимізму теж не демонструє: каже, ідея хороша, але поки у держави немає грошей, змін не буде. На його думку, орган самоорганізації може запрацювати або з подачі «зверху», або через децентралізацію влади. З іншого боку, чи зрозуміє ромська громада, що це у їхніх же інтересах, і чи зможуть самі роми довести до логічного завершення цю ініціативу?

 

 

Цигани дурять - дурять і їх

 

Одна з найбільших циганських проблем – махінації з банківськими картками. Через неосвіченість цигани часто самі стають жертвами шахраїв, яким довірливо віддають свої банківські картки з пін-кодами, а потім скаржаться в міліцію, що їх ошукали.


Хоча міліції цигани не вірять, як і лікарям. На Закарпатті є поселення, мешканці яких ніколи не звертаються до медпрацівників. Важко сказати, чи насправді цигани такі міцні та здорові, як про них думають, оскільки даних про стан здоров’я багатьох з них просто немає.

 

 

У Берегівському, Виноградівському, Іршавському районах області є циганські поселення без газу та електропостачання. І саме в таких поселеннях, де низький рівень життя, народжується багато дітей, молоді циганки часто народжують першу дитину ще підлітками.

 

І все ж Мирослав Горват каже, що життя закарпатських циган не є винятковим, - на Балканах, за його словами, ще гірше. Хоча в Македонії, для прикладу, є роми і в адміністрації Президента, і в органах влади.


Після Майдану роми на Закарпатті почали носити вишиванки

 

Революція, зі слів пана Горвата, відбулася не лише в українському суспільстві, й в ромській громаді. Після Майдану роми почали одягати вишиванки на державні свята, весілля та хрестини, хоча ніколи раніше цього не робили. Громадський діяч вважає це добрим знаком того, що самі роми прагнуть соціалізації, але їм потрібна допомога від суспільства. Він також пропонує за прикладом Словаччини та Угорщини дати можливість українським ромам на місцевих виборах представляти інтереси своїх поселень і таборів, щоб їх не використовували лише перед виборами як електорат того чи іншого кандидата.


За матеріалами mukachevo.net

 

Фото trubyna.org.ua, tsn.ua, allkarpaty.com, makarolia.wordpress.com

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати