ПОВІДОМЛЕННЯ

Чи є життя після адмінреформи: на що можуть розраховувати громади після їх об’єднання?

11.06.15, 09:28

0

1654

 
Про адміністративно-територіальну реформу та об’єднання громад на рівні держави говорять вже давно. Однак, як показує практика, ті, хто мали б цим займатися безпосередньо на місцях, про суть реформи та принципи об’єднання громад знають небагато. Можливо, тому, незважаючи на робочий день, у Дубровицький палац культури прийшло чимало бажаючих почути, що після реформи буде з їхнім селом, лікарнею та школою. Про переваги та ризики адміністративно-територіальної реформи - безпосередньо з вуст експерта з питань місцевого самоврядування, члена ради партії «Воля» Ольги Галабали.


За словами пані Галабали, основна мета реформи – це децентралізація влади. Основну її концепцію уряд прийняв ще у квітні торік. Потім був прийнятий відповідний закон. Однак після цього, як каже експерт, майже рік нічого в державі у цьому напрямі не робили.

 

Ольга Галабала


— Реформа має повернути усі повноваження, фінанси на місця, - каже Ольга Галабала. - Бо усе, чим нині керує в селі сільський голова, — це лише адмінбудівля сільради. Хоча цей процес мав би бути запущений ще рік тому: після затвердження урядом відповідних концепції і закону. Але досі нічого у цьому напрямку держава не робила. А тепер зрозуміла, що не може виконати своїх обіцянок, і процес об`єднання чиновники почали здійснювати поспіхом.


Ще одна проблема, як каже пані Галабала, у тому, що над розробкою перспективного плану розвитку із зазначенням того, які нові адміністративні центри будуть створені в результаті об’єднання громад, мали б працювати відповідні робочі групи. До їх складу мали б увійти сільські голови. Мали б проводити з цього приводу сходи сіл. Насправді ж мало хто на місцях знає, хто у цю робочу групу входить.


— Найближчим часом відбудеться сесія обласної ради, на якій затверджуватимуть план об`єднання громад. За попередніми розрахунками, в області мають створити 45 територіальних громад, тоді як зараз на Рівненщині міських, селищних та сільських рад — 365. Чи багато людей на місцях про це знають? Найгірше те, що об`єднання громад у майбутньому буде відбуватися лише згідно з цим затвердженим перспективним планом. Лише вказані в ньому громади отримають і гроші, і повноваження. Тому найбільш ймовірним сценарієм буде примусове об`єднання громад.

 

 

На запитання, коли саме може відбутися таке об’єднання громад, пані Галабала зазначила, що для цього потрібно внести зміни у Конституцію, а ця процедура займе щонайменше кілька місяців. Тобто при найкращому варіанті розвитку подій - не раніше вересня місяця. Щоправда, можливий і добровільний варіант цієї реформи.


— Якщо будемо йти добровільним шляхом, у 2016 році в кожній області об`єднається кілька громад, — продовжує пані Галабала. — Держава вкладатиме у них великі кошти, щоб показати, наскільки це вигідно. А за два-три роки все одно усіх об`єднають примусово. Поки цього не станеться, паралельно існуватимуть і новоутворенні об’єднання, і районні державні адміністрації. Оскільки лише після об`єднання усіх територіальних громад можлива ліквідація районних адміністрацій і рад.


Переваг, за словами експерта, у територіальній реформі багато. Проте новостворені громади, окрім можливостей, отримають і нові обов’язки.


— Ніхто не зможе прийняти в Києві рішення, скажімо, щоб закрити школу, — додає Ольга Галабала. — Напряму громада буде отримувати субвенцію на освіту чи медицину. Але і тут є ризик: якщо держава виділятиме освітню субвенцію на одну дитину у 8 тисяч гривень (це середній показник у державі), школі з малою кількістю учнів цих коштів не вистачатиме. Громаді доведеться самій приймати рішення: або додатково фінансувати такий навчальний заклад зі свого бюджету, або його закривати.

 

 

Тобто після проведення реформи громади на свій розсуд зможуть розпоряджатися коштами, які надходять із податків та з держбюджету, здійснювати управління усіма установами, які є на її території. Але саме громадам тоді за власні кошти доведеться платити заробітну плату членам виконавчого комітету, муніципальній поліції, утримувати сферу ЖКГ, пожежну охорону, дбати про благоустрій території та ін. А ось тут, на думку пані Галабали, виникає ще одна суттєва проблема - брак фахових муніципальних управлінців. Саме від фахового рівня цих управлінців залежить, наскільки ефективно громада зможе скористатися отриманими можливостями.


Тож представники партії «Воля» радять громадам ретельно підбирати управлінські кадри, а ще - ретельно складати свій статут. Зокрема, чітко прописувати у документі, що громади самі хочуть розпоряджатися землею, природними багатствами, які є на їхній території. Бо головна загроза, на думку експертів, полягає у тому, що землями, майном, природними ресурсами сіл, селищ та міст, які увійшли до об`єднаної громади, можуть почати розпоряджатися без врахування думки громади.

*

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати