ПОВІДОМЛЕННЯ

 
Після атаки на 31-й блокпост у Луганській області один із військових опинився наодинці і був змушений воювати з терористами самостійно.


Один із найважливіших об’єктів у Луганській області, за який точилися запеклі бої - 31-й блокпост. Терористи атакували його 20 січня. З четвертої години ранку і до обіду позиції сил АТО безперервно обстрілювала ворожа артилерія, а далі під прикриттям туману на блокпост увірвались терористи за підтримки танків і БМП.


- Обстріл безперервно тривав 12 годин. По нам били зі всього: міномети, всі види артилерії – гаубична, ствольна, системи залпового вогню, - говорить український військовослужбовець Володимир. - І в цей день, 20-го січня, був дуже сильний туман. Через артобстріл наші солдати були змушені сховатися в бліндажі і в цей момент із західної сторони під прикриттям туману на наші позиції увірвалися 5 танків.

 

 

Військові 24-ої окремої механізованої бригади, які обороняли блокпост, бій прийняли. Бійці знищили кілька ворожих танків і БМП, але все ж були змушені відійти на запасні позиції в район села Кримське.


- Під час бою нам вдалося знищити 4-ри танки і 3 БМП, - розповідає керівник підрозділу, який обороняв 31-ий блокпост Богдан. - Живої сили ніхто не рахував, але бойовиків і російських військових, повірте, полягло чимало. Зараз напроти нас стоїть псковська дивізія російських військ і батальйон «Призрак» (бесіда відбувалась у квітні – авт.), з якими ми вже неодноразово зустрічалися на полі бою. Ми вже знаємо хто вони такі і як їх зустрічати.

 

 

Коли пролунав наказ про відхід з 31-го блокпосту, один з бійців 24-ї бригади опинився в тилу бойовиків. Нині Олександр тримає оборону в селі Кримське, але про той бій пам’ятає так, ніби він відбувся вчора.


- Коли почалася атака, я був на одному з флангів нашої оборони, - згадує військовий. - Ворог наступав так – спершу йшли танки, за якими слідувала піхота. Я сконцентрувався виключно на піхоті. Відстріляв увесь боєкомплект і тоді вирішив вилазити з окопу. Навколо наших не було, тому я почав пробиратися на наші головні позиції через територію, яку вже контролювали бойовики. Дорогою наткнувся на протитанкові установки - ПТУРи, ми їх називаємо «туристами». Відпрацював по танках і вже тоді зрозумів, що наші відступили. Лізти вперед вже не було сенсу. Тим більше, що набоїв у мене вже не було.

 

 

До своїх Олександр відходив через територію, контрольовану бойовиками. Так, говорить боєць, було безпечніше. Він минув розтяжки з гранатами і через 12 годин вийшов до позицій сил АТО в районі населеного пункту Жолобок.


- Існувала реально загроза, що по мені можуть відкрити вогонь свої, - каже Олександр. - Але, на щастя, минулося. Мене прийняли за свого і так я вибрався з того бою.

 

 

Героєм Олександр себе не вважає. Говорить, що просто виконував свою роботу і прагнув вижити:


- Нічого героїчного я не зробив. Так сталося, що опинився в тилу і треба було прориватись. Було лише два виходи – здаватись, але це теж невідомо, чим би закінчилось. Або прориватись до своїх, що я й обрав. Добре, що дорогою трапились ПТУРи і я трохи попсував настрій їхнім танкам.


Бійці АТО уже остаточно зневірились у перемир’ї. Нині вони чекають одного - наказу відновити контроль над 31-им блокпостом, який ворог використовує як плацдарм для нападів на українську армію в районі Бахмутської траси.


Максим ЛОЗОВИЙ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Особлива тема

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати