ПОВІДОМЛЕННЯ


23-річна львів’янка Каріна Айрапетян стала переможницею конкурсу краси серед дівчат з обмеженими можливостями, але враження у неї залишилися гнітючі.


«Краса без обмежень» це щорічний Всеукраїнський конкурс краси серед жінок з обмеженими можливостями. Раніше його проводили у Донецьку, але тепер через війну на сході довелося «прописатися» у Кіровограді. Цього року конкурс проходив ушосте і в ньому брали участь вісім красунь. Одна із них – 23-річна Каріна Айрапетян зі Львова.


Каріна щойно повернулася до рідного Львова, втомлена і виснажена.


- Про цей конкурс я знала давно і погодилася брати в ньому участь тільки тому, що приз там – інвалідний візок, - розповідає дівчина. - Адже мій зламався, а той, що купила, не підходить мені за параметрами.

 

 

Пересуватися на візку Каріні доводиться вже 8 років – ще 15-річною школяркою вона потрапила в автокатастрофу, після якої не змогла встати на ноги. Роки лікування і кілька операцій зробили свою справу: прогнози робити лікарі не беруться, однак кажуть, що шанс є. Головне – не здаватися і працювати над собою. А це – додаткові кошти, і не малі.


- Щомісяця на курс реабілітації в мене йде до трьох тисяч гривень, - розповідає Каріна. – Для нашої сім’ї це великі кошти, адже я, брат та сестра живемо лише на мамину зарплату та мою пенсію. Крім того, у нас немає житла.


Каріна виросла у Вірменіі (батько – вірменин), кілька років жила у Грузії, але після розлучення батьків разом з братом та сестрою залишилися з мамою і переїхали на її малу Батьківщину – у Львів. Ще один брат залишився з батьком і в березні цього року загинув у Нагорному Карабаху. Живуть усі разом в орендованій літній кухні у Брюховичах під Львовом і ледь зводять кінці з кінцями.

 

 

Про конкурс дівчина згадує неохоче.


- В мене враження залишилися дуже неприємні, - зізнається Каріна. – Над нами там просто знущалися, починаючи від самого приїзду! На вокзалі не зустріли, добрі люди підказали, якою маршруткою можна добратися. Поселили в дитячій лікарні, в якій наші інвалідні візки не проїжджали в двері, навіть сходити в туалет ми не могли самостійно. Годувала нас лікарня. Обіцяли екскурсію містом, а натомість годину возили в тролейбусі і навіть не дозволяли вийти, а пам’ятки архітектури ми розглядали на картинках, які принесла екскурсовод. А про призи і говорити зайве – дівчатам давали масло, згущонку, якусь подушку. Найціннішим був мій інвалідний візок і ще кільком конкурсанткам приватні підприємці зі своєї доброї волі подарували сертифікат на штори, дитяче ліжечко і два комоди. Я просто хочу, щоб більше таких конкурсів не проводили і не знущалися над людьми.


Зараз Каріна отримала запрошення від Львівського міжрегіонального центру соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів не лише на лікування, а й на навчання на курсах візажистів.


- Мені це цікаво, та й в житті треба чимось займатися, - говорить дівчина. – Хоча головна моя ціль на сьогодні – це встати на ноги.


Мирослава ЯРЕМКІВ.

 

Фото dooi.at.ua.
 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати