ПОВІДОМЛЕННЯ
Фото oborona.ictv.ua

 

Мешканець Львівської області Володимир Махинько два з половиною місяці провів на заробітках в російському селі Менюша Новгородської області. Каже, що цього часу йому вистачило, щоб більше ніколи не захотіти шукати заробітку в цій країні.

 

Львів’янин разом з іншими українцями будував нафтову базу в російському селі. До них її будували російські робітники, але власник залишився незадоволений їхньою роботою, тож усе довелося переробляти.

 

Зі слів пана Володимира, вони жили у цегляному будинку, але це швидше виняткові, аніж звичайні житлові умови, де немає ні душу, ні туалету. Ці зручності українці збудували собі самі. Звичайна хата тут – із сяк-так збитих дощок, обмазаних зверху глиною.

 

Біля кожного обійстя є чимало землі, але на землі тут ніхто не працює, її ніхто не обробляє. Дворі заросли бур’янами, лише деінде можна побачити квіти. Господарство теж ніхто не тримає - ні курей, ні гусей, ні свиней, ні кролів, лише коти і собаки бігають.

 

Лише одна людина в цьому населеному пункті тримала ферму. І був один магазин з невеликим асортиментом товарів першої необхідності.

 

Більша частина мешканців – пенсіонери, які живуть за рахунок держави. Дехто з молодших їздить працювати у райцентр, хтось займається ремонтом кількох старезних автомобілів, які ще їздять цим селом. На усе село – лише один трактор і одна «Газель». До райцентру їздить автобус, але дорога до нього – це така умовна назва, до дорогою цей напрямок руху насправді назвати важко, - пише PRESS-ЦЕНТР з посиланням на Новий погляд.

 

Працювати на городі не вміє ніхто, навіть свій дім і двір до ладу довести не можуть, паркан поставити. У селі, в якому мешкає дві тисячі людей, немає школи, медпункту чи хоча б одного лікаря. Єдина розвага для усіх – дискотека у сільському клубі, де з магнітофона лунає російська попса.

На ці танці людей приходить чимало, сотні дві, причому їдуть і з райцентру, бо там є лише один заклад з дискотекою. Приходить не тільки молодь, й бабці та підстаркуваті дядьки. І всі – п’яні. Тож жодна дискотека без бійки не проходить.

 

Не бракувало у Менюші хіба випивки. Оскільки горілка дорога, а самогон тут не варять, то п’ють усі тільки розведений спирт. Навіть у малому селі є не менше шести точок, де його можна купити. Пан Володимир якось спробував – і зарікся ще бодай колись таке пити.

 

«Ніколи не забуду, як один хлопець, який був з нами, втратив на два тижні зір від тої горілки», - згадує пан Володимир.

 

А навпроти українських будівельників мешкав чоловік, який щодня зранку й до вечора був зайнятий тим, що сидів на лавці, пив пиво і слухав радіо. Люди там все життя живуть у своєму селі, і далі райцентру ніколи не були. Їх навіть дивує, що може бути інакше, що до них, приміром, приїхали українці, і що вони бували у Польщі та в інших країнах.

 

Пан Володимир зізнається, що якби приїхав у це село сам, то від всього побаченого з’їхав би з глузду. «Якби я навіть не мав за що купити хліба, і мені пропонували їхати на заробітки в Росію, то я б більше ніколи в житті туди не поїхав. Краще влаштувався б двірником», - резюмував Володимир Махинько.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати