ПОВІДОМЛЕННЯ

 

  Якщо закон про легалізацію видобутку та продажу бурштину запрацює, старателі, які нині фактично є злочинцями, зможуть працювати вже легально, а держава у вигляді податків і зборів отримуватиме мільйон доларів щодня.

 

  Крига скресла: Верховна Рада зробила перший крок у легалізації бурштинового бізнесу в Україні. Парламент у першому читанні ухвалив проект закону про видобування та реалізацію бурштину. Про це повідомляє кореспондент PRESS-ЦЕНТР.

 

  Нині сонячне каміння масово добувають в трьох областях – на Житомирщині, Волині та Рівненщині. В цьому промислі зайняті тисячі людей і за нинішніми законами всі вони є злочинцями. Тепер же, кажуть парламентарі, старателі отримають шанс працювати легально і більше не мати проблем з правоохоронними органами.

 

 

 - За нашими підрахунками, у бурштиновому промислі зайнято, приблизно, 15 – 20 тисяч людей, - говорить народний депутат України, співавтор законопроекту Юрій Вознюк. - Хтось з них добуває бурштин з допомогою помп, хтось – з допомогою лопат. На основі закону, який уже пройшов перше читання, мають створювати комунальне підприємство при обласних радах. Зараз мова йде про Рівненську, Житомирську та Волинську облради. Зараз мова йде про Рівненську, Житомирську та Волинську облради. Мета цього закону - грошима від видобутку бурштину наповнювати бюджети різних рівнів, починаючи від сільського і закінчуючи державним.

 

  А витрачають старателі справді багато. За приблизними підрахунками, мова йде про два мільйони доларів щодня. Зараз ці гроші копачі платять корумпованим чиновникам і правоохоронцям, щоб ті не мали до них претензій через незаконний видобуток бурштину.

 

 
- Зазвичай, це відбувається так, - говорить старатель Андрій. - Приходять з райвідділу 2-3 міліціонери, рахують мотопомпи, і ті, за які не заплачено, просто забирають. За день з однієї мотопомпи старателі платили по 500 доларів. Наприклад, в урочищі Гальбин можна встановити 15 помп. Це, рахуйте, з кожної мотопомпи по 500 доларів, тобто виходить 7500 доларів на день тільки міліції.


  І це лише на одному родовищі. А таких на українському Поліссі – сотні. За контроль над ними люди подекуди готові стріляти і навіть вбивати.

 


 

  За бурштин воювали на Рівненщині рік тому. Тоді постраждали семеро людей, які опинилися в лікарні. Після того областю прокотилися масові мітинги: старателі вимагали узаконити янтарний промисел, аби більше не залежати від нечистих на руку правоохоронців і чиновників. Протести очолив Олександр Васильєв із селища Клесів. За це в серпні торік у його будинок невідомі кинули гранату. Обійшлося без жертв, але справа не розкрита і досі. Нині, після ухвалення «бурштинового» закону в першому читанні, у чоловіка стриманий оптимізм. Він радіє, що справа нарешті зрушила з мертвої точки, але остерігається нових конфліктів через недосконалий механізм розподілу бурштинових родовищ. 

 

  Як вважає народний депутат від Волині Ігор Лапін, припинити конфлікти - одна із задач законопроекту.


- Я вважаю, що ми повинні «вибити» криміналітет із процесу видобутку бурштину і все робити законно. Але для цього потрібно залучити і місцевих старателів, і громадськість. Закон має дати можливість місцевим мешканцям видобувати бурштин. Тому він передбачає створення і старательських артілей, і бурштинових бірж, - розповів Ігор Лапін.


  Законопроект передбачає скасування ліцензій на видобуток бурштину, а натомість - вводить лише спеціальний дозвіл на цю діяльність. Також депутати пропонують створити так звані старательські артілі, які матимуть виняткове право видобувати бурштин на старательській ділянці. Потрібно лише укласти договори з первинними надрокористувачами. Разом з тим, чимало претензій до законопроекту мають юристи. Але, говорять вони, краще такий, ніж ніякого.


- Цей закон, у першу чергу, зменшить корупцію, з якою нині бореться наша держава, - наголошує юрист Андрій Вєдров. - Окрім цього, будуть офіційно працевлаштовані тисячі старателів, які зараз фактично є безробітними. Коли закон приймуть, вони працюватимуть офіційно і сплачуватимуть податки. Тоді, звісно, кількість безробітних на Поліссі зменшиться.

  Чиновники сподіваються, що після ухвалення «бурштинового» закону в місцеві бюджети рікою потечуть гроші. Селищний голова Клесова, а цей населений пункт - неофіційна бурштинова столиця України, вже мріє про сучасну інфраструктуру.


- Я би почав з того, щоб будувати дороги. Тому що якщо є дорога до хати, то є туди і гості, - вважає селищний голова Клесова Віктор Буйний. - Це дасть змогу привести до нас потенційного інвестора. І нема різниці звідки він буде: з України чи з-закордону. Потрібно, щоб сюди їхали люди, які готові вкладати гроші. А для цього потрібна інфраструктура.


  Окрім малорозвиненої інфраструктури, ще одна біда Клесова, та і всього сучасного Полісся, - покинуті бурштинові родовища. Після себе старателі залишають ями глибиною до 10 метрів. І таких понівечених земель, що нагадують місячний ландшафт, лише в околицях Клесова з кілька тисяч гектарів. Саме тому в новому законі активісти просять парламентарів прописати норму про відновлення земель – тих, на яких уже добували бурштин, і тих, на яких тільки збираються це робити.

 

Такий ландшафт залишають після тебе старателі


  І активісти, і парламентарі спільні в одному: «бурштиновий» закон поки що недосконалий. Тому до голосування в другому читанні його потрібно доопрацювати. Відповідні консультації планують провести вже найближчим часом. І, можливо, якщо не станеться нічого екстраординарного, вже за місяць питання незаконного видобутку, а разом з ним і нелегального продажу бурштину в Україні, буде вирішено назавжди. А досі депресивні північні райони поволі перетворяться на «Об’єднані Поліські Емірати».

 

 

Максим ЛОЗОВИЙ, Іванна ЗАГАЗЕЙ.
 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати