ПОВІДОМЛЕННЯ

В архіві Рівного запевняють: політик-скандаліст говорить маячню

 

Одіозний російський політик Володимир Жириновський нещодавно заявив на "Эхо Москвы", що його родину «вирізали українські націоналісти». Рівненські архівісти та історики, котрі вивчали історію сім’ї Жириновського, яка до війни мешкала в райцентрі Костопіль, стверджують, що це неправда, і що доказів на підтвердження слів російського політика він надати не може, бо їх не існує. Але розуміють, що цій людині марно щось доводити…

 

Начальник відділу Держархіву Рівненської області Людмила Леонова, тримаючи в руках підшиті у товсті книги архівні документи, які стосуються масових знищень євреїв на Рівненщині у 1941-1942 роках, одразу застерігає, що це – друковані копії. Оригінали документів знаходяться в Держархіві Російської Федерації та у Федеральному архівному агентстві (Росархіві), куди Володимир Жириновський при бажанні може звернутися за паперами, які його цікавлять.

 

Людмила Леонова

 

- Цій людині марно щось доводити, - каже Людмила Леонова, - нехай звертається в архів. Гадаю, що насправді Жириновський достатньо поінформований про те, коли і за яких обставин загинули його родичі. Інше питання, як він цю інформацію подає.

 

У 1944 році радянська влада почала створювати «надзвичайні комісії з розслідування злочинів німецько-фашистських окупантів та їхніх пособників». У розслідуванні масових убивств євреїв на околицях Костополя ці комісії займалися відкопуванням місць масових поховань та ексгумацією тіл, встановлювали причину смерті.

 

- Усі акти комісій – однотипні, в них є перелік прізвищ тих, хто проводив каральну операцію, у кожному випадку керували німці, - розповідає п.Леонова, показуючи копії документів. - До складу зондер-груп входили поліцаї, серед яких, до слова, були не лише українці, а й поляки, естонці. Поміж актами комісії є свідчення очевидців масових знищень людей, вони теж написані шаблонно. Загалом інформація, яка є в архіві, узагальнена і досить скупа, немає навіть списку жертв масового знищення євреїв у Костополі. Те, що у кожній окупованій країні на службі у німців були поліцаї з місцевого населення, в тому числі й в Україні – ні для кого не секрет, і не можна тепер звинувачувати у цьому кожен народ, який жив під окупацією. Що стосується конкретно родичів Жириновського з Костополя, то в архіві немає жодного документа на підтвердження того, буцімто їх знищили саме українці.

 

 

За даними рівненського краєзнавця та журналіста Кіма Закалюка, який свого часу займався дослідженням єврейської трагедії на Рівненщині, протягом 1941-1942 років тут було знищено близько 110 тисяч євреїв. У липні 1942-го німці знищили останнє єврейське гетто.

 

Історик, письменник з Костополя Олександр Намозов, автор книги «Владимир Жириновский, возвращение к истокам», підтверджує слова Людмили Леонової:

 

Олександр Намозов

 

- Жириновський ніколи не доведе, що його родичів розстріляли українці. Таких документів немає. Крім того, я знайшов очевидців, які бачили на власні очі і розповіли Жириновському особисто під час його перебування у Костополі, як загинули його рідні. До всього, на час масових розстрілів євреїв поліція, в якій працювали українці, взагалі не була озброєна, німці тоді поліцаям зброю не давали. Так, вони зганяли, збирали євреїв, але не стріляли. Усе це я Володимиру Жириновському теж пояснював, коли він сюди приїздив. До речі, у каральній групі в Костополі особливу активність виявляв Юзеф Юст – єдиний, кого у своїй заяві на московському радіо згадує конкретно, на прізвище Жириновський. Але він був поляком, і цей факт засвідчений в документах.


У Костополі та поблизу нього є кілька місць, куди звозили і де знищували євреїв, на усіх тих місцях стоять меморіальні знаки: поблизу сіл Лісопіль та Корчів`я, на міському стадіоні “Колос” та за ним. В останній з перерахованих загальній могилі, як вдалося з`ясувати Олександрові Намозову, й поховані родичі Володимира Жириновського, дід Іцхак Айзік Ейдельштейн, його дружина, тобто бабця нинішнього політика, їхня донька та онука.


Після відвідин Костополя улітку 2007 року Жириновський не полишає надій повернути собі як спадщину майно діда Іцхака Ейдельштейна, до війни у нього була лісопилка та два гектари поля. Ще до закінчення війни від заводу вже практично нічого не залишилося, усе, що можна було, вивезли німці. На тому місці зараз - Костопільський фанерний завод, а на полі - житловий масив. Нікулінський районний суд Москви, куди Жириновський подав позов, визнав його спадкоємцем діда Іцхака Ейдельштейна. З цим рішенням він намагався отримати в одного з костопільсикх нотаріусів свідоцтво на право спадщини, але такий документ йому не видали.


Цьогоріч Жириновський подав позов до Окружного адміністративного суду Києва на Кабінет Міністрів України, вимагаючи повернення йому майнових прав. Вишукуючи в архіві документи, працівники Рівненського архіву знайшли те, про що ніхто раніше не згадував: і батько, і дід Жириновського, виявляється, мали великі борги. У 30-их роках Іцхак Ейдельштейн позичив у громадянки США 59 тисяч доларів і не повернув, а батько, Вольф Ейдельштейн, взяв у польському господарському банку позику у 100 тисяч злотих, яку теж не повернув. Можливо, розрахуватися з боргами їм завадила війна.


Український суд, до речі, Жириновському відмовив, вказавши, що до задоволення позову немає підстав.


Світлана ФЕДАС.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати