ПОВІДОМЛЕННЯ

 

Стоячи вітали працівники рівненської дирекції залізничних перевезень своїх колег - воїнів АТО, які були мобілізовані ще навесні минулого року і вже нині вони повернулись до мирного життя. Четверо залізничників, за словами начальника Рівненської дирекції Івана Груника, свого часу поступили мужньо і не стали уникати мобілізації, а пішли виконувати свій обов’язок.

 

Іван Груник вручає почесні грамоти

 

 

Усі вони були солдатами-строковиками, але в один голос зізнаються – війна – це далеко не «срочка». Хлопці розповідають, що служили у різних місцях у складі 51-ї механізованої бригади. Стояли переважно на блокпостах.


- Це війна артилерії, - розповідає черговий станції на підміну Борис Дубасов. – Вони «Градами» накривають наші позиції, наша артилерія, отримавши координати противника, «гатить» у відповідь.

 

 

 

Бойових зіткнень безпосередньо із терористами було небагато. У одному з них побував черговий стрілочного поста Олексій Гвізда – коли потрапив у полон.


- Це було в селище Дзеркальному Донецької області, що у 20 кілометрах від російського кордону 24 серпня. Я служив у артилерії, ми переважно стояли у полях. Нас тоді брав у полон російський десант. У полоні росіяни ставились нормально, а потім передали в «ДНР», у Сніжне. Там було важко морально, ображали. Не катували, але у деяких випадках могли побити. Виводили нас працювати, відновлювати місто. У полоні я пробув менше місяця і потім мене обміняли.


Залізничники-військові кажуть, що місцеві мешканці ставились по-різному.

 

- Одразу, щойно все почалося, ставились препогано, - говорить регулювальник швидкості руху Петро Богдан. – Навіть до того доходило, що вискакували на дорогу і голу п’яту точку показували. А потім як у зоопарк приїжджали – «з бандерою» сфотографуватись. Наприкінці вже більш-менш нормально ставились, бувало, їжу та воду підвозили. Але ми все одно до цього ставились обережно, адже бували випадки, коли молоко з ртуттю солдатам приносили.


- У нас був чоловік, який «сепарські» точки здавав, - згадує черговий стрілочного посту Андрій Дорош. – Він на карті показує командуванню, де саме що розташовано, а вони відповідають «Ми нічого не знаємо». За наше командування треба окремо братися. Деякі офіцери за гроші «зливали» інформацію сепаратистам, адже самі були з Луганщини чи Донеччини.

 

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Особлива тема

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати