ПОВІДОМЛЕННЯ

Фото "Рівне вечірнє"


Громадські слухання мали б бути способом почути громаду і розглянути проблемне питання з врахуванням її думки, однак нерідко вони перетворюються у звичайний фарс з винесенням потрібного для зацікавлених у власному збагаченні осіб рішення.


Право проводити громадські слухання щодо важливих для громади питань дає закон. Втім, нерідко така форма вияву демократії перетворюється у звичайний фарс, бо зацікавлені у потрібному їм результаті організатори таких зібрань повідомляють про них громадськості із запізненням, або ж кличуть на них не тих, на кого результат слухань може негативно вплинути. Так відбувається тому, що порядок проведення громадських слухань не врегульований законодавчо. І, відповідно, покарання за порушення у їх організації немає. Закон лише зазначає, що питання про те, як проводити громадські слухання, визначає громада самостійно і прописує це у своєму статуті. Зважаючи на те, що й у статутах місцевих рад, як правило, не прописаний досконало механізм проведення слухань, це дає широкі можливості для маніпуляцій. То, можливо, громадські слухання не потрібні взагалі, раз вони не можуть відобразити реальну думку громади?

 


Яку користь несуть слухання, на яких влаштовують бійки? Львів, питання щодо підвищення вартості проїзду в маршрутках

 

Що записано у статуті


Для прикладу розглянемо Статут територіальної громади Рівного. У ньому прописано, що ініціювати проведення громадських слухань має право міський голова, міськрада чи виконком, або не менш, як тисяча громадян, подавши колективне звернення. Громадські слухання повинні бути проведені впродовж місяця з дня надходження колективного звернення чи прийняття відповідного рішення громадою. Час та місце проведення громадських слухань визначає міський голова, а інформація про це оприлюднюється не пізніше, ніж за 10 днів до їх проведення. На слухання мають запрошувати депутатів міськради, посадовців органів влади, в тому числі тих, які працювали раніше, представників громадських організацій, ОСББ, політпартій, трудових колективів. Громадські слухання повинні відбуватися у відкритому режимі і висвітлюватися засобами масової інформації. А результати й пропозиції слухань органи місцевого самоврядування мають розглядати на відкритих засіданнях.

 


Міський голова Рівного Володимир Хомко на слуханнях щодо розміщення притулку для безхатченків

 

Що є у реальності


Останні громадські слухання, які були проведені у Рівному, стосувалися встановлення твердопаливних котлів для обігріву Рівненського обласного онкодиспансеру. Як зауважив депутат міськради Рівного Юрій Запорожець на засіданні бюджетної комісії міськради, на ці слухання не були запрошені мешканці прилеглого до онкодиспансеру району, яким доведеться дихати повітрям з викидами від котлів. Тож, припускає він, на слуханнях були лише працівники диспансеру, яких керівництво закладу змусило підтримати необхідне рішення. До того ж, хоч представники фірми, яка збирається встановити нові котли, запевняли, що розмістили інформацію про час та місце проведення слухань у тижневику міськради, п. Запорожець запевняє, що вони не поінформували оголошеннями про слухання мешканців наближених до диспансеру житлових будинків, інших розташованих поруч закладів – тубдиспансеру, дитбудинку тощо. А це, вважали депутати, не дає їм права дати дозвіл на викиди в атмосферу від нових котлів.


Ще одні сумнівні громадські слухання за останній період у Рівному стосувалися питання підвищення вартості проїзду у «маршрутках». На них було ухвалене рішення таки тарифи підвищити, хоча, зрозуміло, що навряд чи громада такий непопулярний крок могла б підтримати. Втім, для його прийняття були причини. Адже слухання проводили в останній робочий день тижня наприкінці робочого дня, коли мешканцям незручно було взяти у них участь. Тож, відповідно, на слуханнях були зацікавлені у підвищенні тарифів перевізники та кілька журналістів, яким про цей захід повідомили лише за півгодини до початку.


Без правил не буде ефекту


Незважаючи на наведені вище негативні приклади проведення громадських слухань, депутати міськради Рівного все ж вважають, що вони потрібні.

 

Юрій Запорожець

 

- Розміщувати у місті надзвичайно шкідливі для здоров`я і життя людей об`єкти без проведення громадських слухань не можна, - впевнений депутат Юрій Запорожець. – Але треба, щоб у їх проведенні були чіткі правила і щоб у них брали участь саме ті, кого стосуватиметься результат слухань безпосередньо. Скажімо, не спитати думку тих, хто живе біля онкодиспансеру і вдихатиме 200 фур шкідливих викидів на рік від нових котлів, - просто гріх. Що стосується громадських слухань щодо загальноміських питань, наприклад підвищення тарифів, то, вважаю, їх взагалі провести у Рівному об`єктивно неможливо. Бо у нас навіть нема залу, щоб змогти вмістити 1000 людей одночасно. Тож такі громадські слухання краще було б проводити на спеціальному сайті у Інтернеті, як це роблять у Європі. Втім, щоб це були реальні користувачі, потрібно, щоб була можливість заповнити спеціальну форму із зазначенням паспортних даних, місця реєстрації тощо.


Депутат Анатолій Чугуєвець вважає, що для того, щоб громадські слухання були об`єктивними, потрібно допрацювати законодавство:


- Потрібно прописати у законодавстві, щоб результати слухань обов`язково брали до уваги при прийнятті рішень щодо спірного питання. Бо інакше – навіщо вони потрібні? А неефективні, як правило, ті слухання, які стосуються питань, що йдуть не на користь громади. Останні неефективні слухання у місті стосувалися розміщення кафе «Шоколад» та «Глобус» у приміщенні колишньої тюрми НКВС. Адже на них не було кворуму. В той же час громадські слухання щодо розміщення автозаправної станції у районі Басів Кут, які я організовував, мали ефект: міськрада її будувати не дозволила. Але для того, щоб зібрати на слухання громаду у понад 120 осіб, мені довелося обійти кожну хату у Басів Куті.


Мирослава ШЕРШЕНЬ.

 

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати