ПОВІДОМЛЕННЯ

 

Сайт «PRESS-ЦЕНТР» вже неодноразово висвітлював ситуацію, яка виникла навколо головного лікаря Рівненського спеціалізованого міського Будинку дитини Юрія Кожана та голови Рівненської обласної ради Михайла Кириллова. Юрій Кожан, відстоюючи свою позицію, опублікував у кількох виданнях матеріал, де він висловлює своє бачення проблеми. Пропонуємо ознайомитись із публікацією з сайту газети «Рівне вечірнє».


Нещодавно на одному з рівненських сайтів з`явився матеріал, в якому головного лікаря Рівненського спеціалізованого міського Будинку дитини Юрія Кожана звинувачують в корупції. Натомість Юрій Кожан, який звернувся в редакцію «Рівне вечірнє», стверджує, що проти нього вже довгий час ведеться інформаційна кампанія, яка віднедавна переросла в прямі погрози.

 

 

— Пане Юрію, у статті на інтернет-сайті вас звинуватили в тому, що начебто ви незаконно самі собі призначили премію у розмірі 8 тисяч гривень. Натомість ви стверджуєте, що вам погрожують і перешкоджають у відновленні справедливості. Поясніть, чому ви так вважаєте?

 

— Хто працював на керівних посадах у бюджетних установах, знає, що наприкінці кожного року виникає питання використання коштів. Якщо заклад ефективно функціонував і є економія грошей, їх доводиться освоювати у дуже стислі терміни, інакше вони пропадуть. Наприкінці 2014 року в нас була економія фонду зарплати. Профспілковий комітет прийняв рішення про преміювання не тільки мене, а всіх працівників закладу. Далі, згідно з правилами, ми мали погодити розмір премій з керуючим органом. Раніше такі погодження давали в управлінні охорони здоров`я. Однак, минулого року правила змінились, і погодження необхідно було отримати в обласній раді, адже вона забрала ці делеговані повноваження в облдержадміністрації. Таким чином, поки з`ясувались всі ці моменти, ми втратили час, і лист-погодження керівник обласної ради отримав пізнішою датою, ніж був підписаний наказ про преміювання.

 

— Значить, порушення все-таки було?

 

— Так, і я цього не заперечував. Всі ми люди і часом помиляємось. В даному випадку помилились мої працівники, які не розібрались у ситуації і прострочили терміни подання погодження. Я теж винен, бо не проконтролював дотримання процедури. Однак відповідальність повинна бути співрозмірною провині. А в цій ситуації питання встановлення істини і справедливого покарання навіть не стояло. Люди отримали конкретну ціль — звинуватити мене у корупції.

 

— Тобто ви стверджуєте, що працівники прокуратури і суду, який пізніше визнав вас винним, не були об`єктивними?

 

— Я не можу стверджувати, якими мотивами вони керувалися. Однак є ряд незаперечних, як на мене, фактів, які дають мені підстави так вважати. У лютому 2015 року, коли прокуратура перевіряла наш заклад, я добровільно надав всі необхідні документи, в тому числі і щодо преміювання. Коли ж я прийшов, щоб дати пояснення, правоохоронці почали вимагати підписати вже складений протокол про корупцію. Нікого не цікавили ні мотиви, ні обставини цієї справи. Слідчі переконували мене, що в цьому протоколі немає нічого страшного, що я заплачу 170 грн. штрафу, а вони зможуть виконати поставлений план по боротьбі з корупцією.

Пізніше, під час судового розгляду цієї справи, суддя відмовилася брати до уваги мої доводи та заперечення моїх адвокатів. Вирішальне засідання відбулося за якихось 10 хвилин. При цьому суддя відмовилась включити в звинувачувальну постанову подані нами в письмовій формі заперечення про відсутність конфлікту інтересів. Нас взагалі не слухали. Все, що ми говорили, — ігнорувалося.

 

— Як ви вважаєте, чому склалася така ситуація?

 

— Спочатку я був впевнений, що справа у виконанні так званих «планів по боротьбі з корупцією». Я не перший і не останній, хто стикається з таким явищем. Однак, зараз у мене є підстави вважати, що справа про корупцію, негативні публікації в окремих інтернет-виданнях є частиною спланованої кампанії.

 

— Поясніть свої припущення. Про які факти ви говорите?

 

— Першим дзвіночком була поява на підсумковому судовому засіданні кореспондента інтернет-видання Пресс-Центр. Тоді суддя сказала мені, що я винен і наказала прийти за рішенням суду в понеділок. Через годину на цьому сайті вже з`явилась стаття про те, що я корупціонер і суд це визнав, присудивши мені 340 гривень штрафу. Розумієте, я ще не знаю про міру покарання, а журналіст дуже оперативно отримує і висвітлює цю інформацію. Пізніше на цьому ж сайті з`являється стаття, в якій журналіст стверджує, що я намагаюся приховати сліди своїх злочинів, що мене покриває голова обласної ради, який чинить тиск на апеляційний суд. Це нісенітниця, однак хтось вперто її продукує і намагається донести в маси.

 

— Ви знаєте, хто стоїть за цим?

 

— Останнім часом багато людей почали цікавитися моїми планами. Наприклад, у мене була розмова з начальником облуправління охорони здоров`я Юрієм Осіпчуком. Він цікавився, чи подаватиму я апеляцію на рішення суду, і казав, що моєю справою цікавиться громадськість. Через декілька днів до мене приїхав такий собі Олександр Пантюхов — сказав, що він представляє громадськість, зокрема УНСО. Цей молодий чоловік теж дуже хотів знати, чи подаватиму я апеляцію. Коли ж я сказав, що буду відстоювати свої права, він заявив, що апеляція мені не допоможе, що я все одно не буду тут працювати, бо я корупціонер. Ще він розказував мені про сміттєві баки, в яких вивозять корупціонерів. Думаю, таким чином він хотів мене налякати. Вже пізніше я дізнався, що пан Пантюхов спільно з ВО «Свобода» свого часу ініціювали якесь віче для відставки голови облради. Тобто Юрія Осіпчука, Олександра Пантюхова і сайт може поєднувати політична діяльність.

 

— Для чого комусь потрібно звинувачувати вас у корупції та перешкоджати апеляційному розгляду справи?

 

— Думаю, це пов`язано з моєю посадою. В Будинку дитини працює 249 осіб. В минулому році наш кошторис складав 12 мільйонів гривень. Можливо, є люди, які бачать на моєму місці когось іншого і таким чином намагаються звільнити крісло керівника. Також я не виключаю, що через мене намагаються певним чином інформаційно зашкодити голові обласної ради. Принаймні текст останніх публікації на згадуваному сайті дає підстави так вважати. Очевидно, якщо я виграю апеляцію, всі ці дії втратять сенс. Тому і ходять до мене, переконують не подавати апеляцію, залякують смітниками. Однак я сподіваюся, що 20 квітня суд розставить все на свої місця.

 

Записав Сергій ТКАЧЕНКО, «Рівне вечірнє».

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати