ПОВІДОМЛЕННЯ


Антитерористична операція на Сході все більше нагадує повноцінну війну і затягнутись вона може надовго. Перемога, не в останню чергу, залежатиме від роботи тилу і того, наскільки якісно держава забезпечуватиме силовиків усім необхідним – насамперед, зброєю. Журналіст “Press-Центру” побував у військовій частині, що надійно захована у поліських лісах на Рівненщині. Ця база забезпечує сили АТО стрілецькою зброєю, а також зенітними та артилерійськими комплексами – загалом, усім тим, без чого на передовій не обійтись.

 

Військові просять не називати точного місцезнаходження артилерійської бази, адже сьогодні це головна зброярня України. Її ретельно охороняють - тут три рівня безпеки, а перед кожним складом чергують озброєні солдати. Є навіть протитанкові їжаки. Таким заходам безпеки командування просить не дивуватись – на базі зберігають стратегічний запас стрілецької зброї. Від пістолетів та автоматів до гранатометів. Командир Олександр Сварицевич запевняє, що зброї вистачить на роки.


- Точні цифри – це таємниця, але якщо загалом, то в частині зберігається близько мільйона одиниць стрілецької зброї. На сьогодні учасникам АТО на Сході України видано вже близько 100 тисяч одиниць – пістолети, автомати, кулемети, гранатомети. Вся зброя, фактично, на 95 відсотків нова, її привезли з заводу і вона тут зберігалась. Запасів цієї зброї вистачить, що забезпечити всю українську армію на наступні кілька років.


 

 

Зі Сходу зброю забрали на Рівненщину

 

Від початку бойових дій на Сході в частині кипить робота – сюди привозять зброю зі складів у Донецькій та Луганській областях, де була висока ймовірність того, що її можуть захопити терористи. Крім того, тут кожного дня розпаковують дерев’яні ящики, в яких роками зберігалась стрілецька зброя – нині кожну одиницю ретельно перевіряють. Щоб наших на полі бою не підвела, - розповідає Віталій Шевчук, начальник відділу артилерійської бази:


- Наприклад, автомат Калашникова АКС 74-У (укорочений) калібру 5,45 мм. Mи їх зараз готуємо до відправки у війська. Перевіряємо комплектність, впевнюємось у номерному обліку, перевіряємо взаємодію основних вузлів і механізмів. Коли переконуємось, що все нормально, запаковуємо і відправляємо у війська.

 

 

 

Зброї, якій 30 років, ще довіряють


На базі також зберігають ручні протитанкові гранатомети – їм більше 30-ти років, але вони і досі як нові, запевняють військові. Відколи у терористів з’явились танки та важка бронетехніка, без такого озброєння на передовій робити нічого.


- Незважаючи на те, що ці ручні протитанкові гранатомети були виготовлені ще в 70-их роках минулого століття, вони ще морально не застаріли, - говорить Віталій Шевчук. - Для піхоти це найефективніша зброя проти танків і броньованих машин ворога.


Вистачає на базі і гвинтівок Драгунова – це снайперська зброя. Вона є в кожному підрозділі української армії. Стріляти може як вдень, так і вночі, - розповів Ігор Гамрат, помічник начальника відділу артилерійської бази:


- На снайперську гвинтівку Драгунова, зрозуміло, встановлюється приціл. Кожен військовослужбовець, який користується такою зброєю, під себе її пристрілює. На неї також можна встановити нічні приціли і ефективно протидіяти ворогу з відстані у тисячу метрів – вражаюча ефективність.


Окрім сучасної стрілецької зброї, є в частині і трофейні експонати. Наприклад, німецькі кулемети, які були захоплені під час Другої світової війни і навіть і навіть легендарний «Максим». Такими кулеметами воювали ще на початку XX століття. Щоправда, ця зброя, говорять військові, не для фронту.


Щоб гаубиця своїх не повбивала


В одному з цехів відновлюють п’ять гаубиць Д-30. Їх невдовзі теж відправлять на передову. Нині фахівці замінюють деталі, які вийшли з ладу та змащують основні механізми.

 


- Для стрільби з таких гаубиць головне відновити противідкатні пристрої, - говорить Олександр Сампір, фахівець з артилерійського озброєння частини. - Якщо вони не працюватимуть, ствол під час першого пострілу відлетить назад зі штанини і знищить наш розрахунок, тобто солдат. Для цього нам потрібно перевірити всі механізми, долити противідкатної рідини, а також закачати повітря.


Військові не приховують: майже вся техніка в українській армії ще радянського виробництва. Багато деталей іспиту часом не витримали і вийшли з ладу. На заводах їх уже не роблять.


- В техніці, що ми отримали, є такі деталі, які відновленню вже не підлягають, - розповідає токар Микола Харипончук. – Втім, це не проблема. Ми навчились їх виготовляти власними силами. Можемо виточити все, що нам скажуть – жодних проблем.

 

 

 


Окрім чоловіків, у частині працюють і жінки. Вони відновлюють зенітні комплекси – такими збивають літаки та вертольоти, а ще - знищують бронетехніку ворога. Робота, зізнаються майстрині, нелегка, але заради перемоги вони готові навчитись будь-чому. Аби тільки наші бійці швидше повернулись додому – живими та здоровими.


Максим ЛОЗОВИЙ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати