ПОВІДОМЛЕННЯ

«Такої бідності, як за цей рік, в Криму ще не пам’ятаю», - кримчанка про рік окупації Криму Росією

16.03.15, 14:52

0

4645


Сьогодні, 16 березня, в Україні згадують про річницю окупації Криму російськими військами. Саме цього дня у 2014 році був проведений так званий кримський референдум, після якого з порушенням усіх міжнародних норм права, півострів окупували Російська Федерація.

 

Ірина Сурова з сім`єю виїхала з Криму на Волинь 29 березня. Після референдуму вони до останнього сподівалися, що ситуація там зміниться, прийдуть українські війська і Крим повернеться до України. Однак змін на півострові не побачили і довелося покинути свою рідну домівку.

 

Вже рік сім`я Сурових проживає на Волині. Нещодавно купили тут будинок. Про життя у Криму жінка розповідає з ностальгією, однак запевняє, що за час проживання на Волині вона звикла. І повертатися не планує.

 

 

«Було відчуття, наче Крим за колючим дротом»


- У Криму у нас був невеликий будинок, - згадує Ірина. - Я працювала на місцевому заводі. Спочатку, як ми виїжджали звідси, то думали, що повернемось і все буде добре. Як відбувся той референдум, ми відчували, що вже далеко від України. Друзі, рідні, які підтримували Україну чи були нейтральними, раптово почали підтримувати Росію і називати себе росіянами. А вони такі ж росіяни, як і ми. От тоді ми й сіли на поїзд «Сімферополь –Ковель» і поїхали, не знаючи, що нас тут чекає. Пригадую, як ми вперше їхали в Луцьку в таксі і бачили перед собою усміхненого водія. Такою для нас і надалі залишається Волинь – щирою і усміхненою. Щоправда, розповідей про лютих бандерівців чули багато. Але як виявилося, то лише міфи. Ніхто тут не вбиває і не їсть москалів. (Сміється)

 

«В Росії свій голод, то як вони прогодують Крим?»

 

- Я жила в Росії два місяці, і бачила, як вони там бояться. Всі мовчать. І в Криму тепер теж бояться. Одного разу стою у черзі, і одна бабуся каже, що може нам «попроситися назад туди». Ніхто не розуміє, про що вона говорить. А бабуся навіть боїться вимовляти вголос «Україна». Як тільки відкрили кордон з Росією, в нас стало менше продуктів, речей, одягу. Росіяни приїжджали і згрібали все, наче в них нічого немає. Хто приїжджав власними автомобілями, то їх повністю закидали різними продуктами і речами, а хто іншим транспортом, то поверталися назад з великими сумками. Виявляється, що в них нема такого вибору ані одягу, ані продуктів, як в нас. У них там свій голод. У нас не було такого. Ми відчували себе українцями. І коли прийшла Росія, то почали всі називати себе росіянами.

 

 

«У Керчі на вулицях багато бомжів»


- До осені 2014 року в нас ще якась надія була на повернення додому. Але ми бачили, що ситуація в Україні складна. І вирішили, що продамо там будинок, щоб купити тут.


До Нового року я поїхала туди продавати будинок. Побачене страшенно здивувало. Свій рідний Крим я не впізнала. Полиці в магазинах спорожніли. Багато закладів, що працювали раніше, позакривалися. Але з`явилися нові. На вулицях ходити страшно. Коли я приїхала в Керч, то зіткнулася з тим, що на ринку на кожному кроці бачила бомжів. Такої бідності в нас раніше не було. Зі своїми знайомими я мало спілкуюсь. Але те, що вони розповідали, неприємно вражає. Там днями не буває світла. Ціни зросли. І досі відчувається напруга у повітрі. Я думаю, люди, які захотіли рік тому в Росію, тепер дуже про це шкодують.


Чоловік Ірини півроку працює вже на одному із лісопереробних заводів. Жінка поки що у пошуках роботи. Кажуть, що не дуже сумують за півостровом, бо тут значно спокійніше.


- Син і дочка теж повертатися не планують. Для них тут значно більше можливостей для розвитку. Внукові теж подобається, - каже Ірина.

 

15 березня, в Луцьку під час акції – нагадування про річницю окупації Криму сім`я Сурових поруч з іншими кримчанами тримає в руках два прапори – український і кримськотатарський, бо для них Крим був і є українським. Ірина Сурова - у центрі.


Іванна ЗАГАЗЕЙ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати