ПОВІДОМЛЕННЯ

 
Адже в Україні через неможливість гасити банківські валютні кредити наклали на себе руки вже 292 людини


Проект закону про реструктуризацію зобов`язань за споживчими валютними кредитами, який здатний захистити таких позичальників, зареєстрований у Верховній Раді ще в грудні торік. Втім, з його розглядом чомусь нардепи зволікають. Тим часом, банки звертаються у суди за вилученням у боржників купленого за валютні кредити майна, за яке останні здебільшого вже переплатили кредиторам у кілька разів більше від його вартості. Найгірше у цій ситуації доводиться тим, хто взяв кредит на купівлю житла. Бо їх з допомогою виконавчої служби за рішенням судів намагаються виселяти на вулицю. І вже у державі у валютних позичальників, за словами активістів «Кредитного майдану», банки відібрали таким чином близько 100 тисяч квартир.


Хочуть платити у гривнях і за колишнім курсом

 

 Закон, прийняти який просять валютні позичальники, передбачає реструктуризацію залишку заборгованості за кредитом та нарахованих процентів. Причому цей залишок банки мають перерахувати у гривні за курсом Нацбанку, який був на момент взяття кредиту. Такий перерахунок кредитор має зробити за заявою позичальника і протягом одного місяця з дня звернення. Окрім цього, законом банкам має бути заборонено збільшувати процентну ставку за кредитом та встановлювати будь-які додаткові платежі (штрафи, комісії, пеню тощо). Також кредитори вимушені будуть списати нараховані на дату реструктуризації штрафи та пеню. У разі реструктуризації боргів за іпотечними кредитами, всі зміни до договору про це між позичальником та банком має засвідчити нотаріус і, як хочуть прописати у законі, дозволяється йому взяти за свої послуги лише 500 гривень.

 

 

Закон передбачає і накладення мораторію на стягнення майна валютних позичальників та їхніх поручителів. Зокрема, має бути встановлена заборона на звернення з позовами до суду з цього приводу, на накладення арешту на майно, у тому числі житло, чи виселення з нього. Також передбачається, що мають бути закриті всі виконавчі провадження, які підпадають під дію цього мораторію.


Якщо ж і після реструктуризації позичальник не може повертати борг за кредитом, він, як записано у проекті закону, має повернути заставу банку, звернувшись з відповідною заявою. І після того, як заставлене майно передав, припиняє бути боржником банку і виплачувати кредит, навіть якщо вартість застави недостатня для задоволення вимог кредитора.


Оскільки нині заборгованість за споживчими валютними кредитами в Україні сягає семи мільярдів гривень, з них три мільярди – це борги за куплене у кредит житло, законопроект передбачає, що розробити механізм компенсації втрат, пов’язаних із реструктуризацією боргів валютних позичальників перед банками, має Кабмін.


Валютні позичальники: або закон, або ще один «фронт»


Щоб нардепи, врешті, звернули увагу на їхні вимоги, представники громадської організації «Кредитний Майдан Рівненщини» запросили їх на зустріч за круглим столом. При цьому підкреслили, що через ріст курсу долара боржників за валютними кредитами стає все більше. І оскільки нардепи їх не чують, заклики звучать серед позичальників найбільш радикальні – аж до створення ще одного «фронту» в державі з палінням шин під Верховною Радою.

 

Представники "Кредитного Майдану" кажуть, що якщо депутати не дослухаються до їхніх вимог, все може закінчитись палінням шин

 

Нардеп Сергій Євтушок головним способом вирішення проблеми валютних позичальників назвав відставку керівника Нацбанку України Валерії Гонтарєвої:


- У Конституції України чітко зазначено, що керівник Нацбанку несе персональну відповідальність за те, наскільки стабільна гривня. І ми збираємо підписи у парламенті, щоб відправити п. Гонтарєву на заслужений відпочинок. Адже, коли вона прийшла звітувати про роботу у Верховну Раду, не змогла відповісти на питання, що робити людям, які взяли кредити у валюті, чи передбачено програмою Нацбанку шляхи реструктуризації боргів валютних позичальників, і де взяти валюту, щоб вони могли кредити гасити. Натомість ми почули якісь цифри, макроекономічні показники. З цього випливає, що у керівника Нацбанку нема прозорості у роботі і бачення того, що буде з цими людьми. А це – економіка нашої держави. Звісно, ми готові до співпраці з валютними позичальниками, розділяємо їхню думку і зобов`язані донести до керівника нашої парламентської фракції бачення вирішення ситуації людей, які мають валютні кредити, а потім винести це питання на розгляд Верховної Ради.

 

Народні депутати від РІвненщини Сергій Євтушок і Олександр Дехтярчук

 

- Знаю, що деякі банки йдуть назустріч позичальникам, наприклад банк «Аваль» приймав борги за валютними кредитами по 11, потім по 15 гривень за долар, в той час як офіційний курс вже сягав 25 гривень, - розповів нардеп Вадим Сидорчук, який теж взяв валютний кредит у банку. – Однозначно, що Гонтарєву потрібно відправляти у відставку. І ініціювати це має Кабмін і Адміністрація Президента. Також потрібно розглянути меморандум про реструктуризацію валютних кредитів. Бо Президент його заветував. Окрім цього, необхідний закон, у якому зазначено, по якому курсу перераховувати валютні кредити у гривні, скажімо, по 15 гривень за долар з відстрочкою виплат на рік-два. Але і це ініціювати має також Кабмін й Адміністрація Президента. Щоб добитися цього, раджу одного представника від області відправляти на кожне засідання комітету Верховної Ради з фінансів та банківської справи.


Нардеп Олександр Дехтярчук був реалістом і пояснив - щоб ухвалити запропонований валютними позичальниками закон, потрібно придумати, де взяти гроші на компенсацію втрат банкам. І у цьому разі не найкращий вихід – надрукувати додаткові гривні, щоб надати їх позичальникам. Незважаючи на це, пообіцяв, що кожен із запрошених на зустріч нардепів у своїй фракції ініціюватиме розгляд запропонованого валютними позичальниками законопроекту. Але, дав зрозуміти, що на розгляд Верховної Ради він потрапить не так швидко, як хотілося б банківським боржникам.


- Після реєстрації законопроект має отримати висновок головного науково-експертного управління Верховної Ради, потім його мають розглянути у комітетах парламенту. Після цього законопроект виносять у парламенті на перше читання і вносять до нього поправки. Тільки після цього закон можуть прийняти, - пояснив Дехтярчук.


Мирослава ШЕРШЕНЬ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Гроші

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати