ПОВІДОМЛЕННЯ

Найстарший cолдат - 56-річний Володимир Берчук  


Хоч військовослужбовці й запевняють, що нині не весна 2014 року і держава надає мобілізованим, які мають вирушити у зону АТО, майже все необхідне спорядження, але потрібності волонтерської допомоги не заперечують. Навпаки, кажуть, що волонтери можуть дістати ті надзвичайно важливі для збереження життя солдатів речі, якими держава досі не забезпечує. А те, що державне спорядження солдатів, справді, поліпшилося, продемонструвало оперативне командування «Північ». Зробило це сьогодні на прикладі військової частини у Рівному, куди приїхали близько сотні мобілізованих громадян різного віку з Чернівецької області.

 

 

Найперше, про що питають мобілізованих, це стан здоров’я


Приймали мобілізованих у військових казармах. В першу чергу, поцікавилися, чи нема у них скарг на стан здоров’я. Оскільки один з них заявив, що такі скарги має, його відвели в сторону, щоб потім передати медикам.


- До нас прибувають уже після проходження медоглядів у своїх районах чи містах, - пояснив начальник організаційно-мобілізаційного управління штабу ОК «Північ», полковник Віктор Кевлюк. – Але якщо у людини при транспортуванні до місця призначення погіршився стан здоров`я, працівники нашого медпункту з`ясовують, у чому проблема Якщо проблема незначна, людині нададуть допомогу і вона продовжить службу. Якщо ні - повернеться додому. Ми набираємо військовослужбовців за нескладними спеціальностями, тому жорстких вимог до їхнього стану здоров`я нема. Це фахівці з ремонту техніки, водії, механіки-водії, електрики, такелажники, обслуга артилерійських гармат, стрільці-зенітники, санітари тощо. А ось до стану здоров`я тих, хто хоче у розвідники, десантники, набагато жорсткіші вимоги.

 


Щоб підібрати кожному необхідний розмір протигазу, мобілізованим сантиметровою стрічкою міряли окружність голови

 

Найстаршому солдату 56 років


А поки мобілізовані переходять в інше приміщення, встигаємо з ними поспілкуватися. Увагу привертає найстарший серед них чоловік. «Хіба таких теж беруть в армію?» - дивуємося з колегами. 56-річний зварювальник Володимир Берчук з Чернівців, виявляється, пішов в армію добровольцем, адже мобілізації підлягають лише 20-50-річні. Вдома у нього залишилися дружина та старша донька.

 

 

- Я вирішив йти на поміч своєму молодшому 21-річному сину. Він зараз у Морському на блокпосту. Рідні відпустили мене з розумінням. Адже не може такого бути, що син рік вже там воює, а я сиджу вдома. В армію потрібно йти. Адже у мене мати в Херсоні, батько там похований. А раз ворог почав Маріуполь обстрілювати, то вже не зупиниться, піде далі. А щоб дійшов до рідних – це вже, вибачайте, треба зупиняти.


У чернівчанина Мирослава Пінтеску, який, незважаючи на румунське прізвище, заявляє, що він – українець, якраз сьогодні День народження. Йому виповнилося 45 років.


- Отакий у мене «подарунок» на свято – мобілізація, - усміхається майбутній солдат. - Всі мої друзі пішли в армію. І я теж пішов. Бо хто, якщо не я, захищатиме країну.

 

Скільки коштує захищати Батьківщину?

 

 

Наступний крок у перетворенні цивільних на військовослужбовців – отримання ними банківських карток, на які буде нараховуватися зарплата.


- Найменша зарплатня військового, зокрема рядового, 2 200 гривень, - розповів п. Кевлюк. - Якщо ж він перебуває у зоні АТО, вона зростає до 4500-5000. Причому, за кожну добу участі у бойових діях йому налічується 1000 гривень. Також на картку налічуються преміальні за підбиті танк (42000 гривень), реактивну систему залпового вогню (60000), літак (120000). Окрім цього, преміальні виплачують для бригади, полку, батальйону, роти батальйону за успішно виконані бойові завдання.


Далі чернівчан розподіляли за військовими частинами, відповідно до тих військових спеціальностей, які у багатьох з прибулих є, чи які вони хочуть отримати.

 

 

- Таких, які нічого не зможуть робити в армії, не буває, - каже п. Кевлюк. - Як визначаємо, якій військовій спеціальності людину вчити? Вивчаємо її життєвий досвід, освіту і відповідно до цього підбираємо спеціальність. Звісно, якщо людина має бажання отримати конкретну спеціальність – йдемо їй назустріч. Адже вона має високу мотивацію займатися саме цим.

 

У польському мішку – український казанок, на ногах – канадські черевики


Після цього майбутнім солдатам вручили речові мішки польського виробництва. У кожному мішку - казанок, кружка, рушник, ложка, фляга для води, мило, теплі рукавиці, солдатський ремінь, шкарпетки. І, насамкінець, видали форму: два комплекти білизни – тонку і теплу, утеплену куртку, літній польовий костюм, утеплені штани, шапку і черевики. Усе це, окрім черевиків, - українського виробництва.

 

 

- Такі військові черевики коштують 120 доларів, - пояснює п. Кевлюк. - Вони виготовлені за спеціальною технологією, яка відводить воду від ноги і при цьому шкіра дихає. Ці черевики Україні подарувало Міністерство оборони Канади. А загалом спорядити солдата обходиться десь у 3000 гривень. Вся форма після видачі стає власністю військовослужбовця. Тож навіть після закінчення служби вона залишається у нього.

 

 

У такому екіпіруванні солдати вирушать на Рівненський військовий полігон, де протягом двох тижнів проходитимуть військові навчання. Тут вони житимуть у польових умовах – в наметах з пічками-буржуйками і дерев’яними настилами замість ліжок. Їх годуватимуть тричі на день і раз на тиждень вони зможуть помитися у лазні. За час перебування на полігоні досвідчені інструктори, з яких близько ста побували у зоні АТО, навчать їх користуватися різними видами зброї і вести бойові дії. Після цього військовослужбовців направлять у військові частини залежно від їхньої спеціалізації, де вони ще протягом двох тижнів проходитимуть навчання. Лише після цього мобілізованих направлятимуть на схід у зону АТО.


Мирослава ШЕРШЕНЬ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Особлива тема

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати