PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

Майже на тиждень у сніговій блокаді опинилися багато сіл Тернопільської області.

Через те, що дороги замело, діти не ходили до школи, у магазини не привозили продукти. Люди, яким потрібно було на роботу, змушені були долати кілометри пішки. Дехто навіть пробував добиратися на санях, запряженими кіньми, але тварини просто тонули у снігових кучугурах. У жительки одного з сіл області почалися передчасні пологи, ще в однієї раптово розболівся зуб і вона терміново потребувала медичної допомоги. Були випадки, коли в таку негоду доводилося ховати покійників. Згадані вище випадки – непоодинокі на Тернопільщині. Щодня зведення рятувальників рясніли повідомленнями про те, як визволяли зі снігової пастки рейсові автобуси з пасажирами, карети швидкої, як допомагали транспортувати до медзакладів хворих та породіль.

Дорогу до багатьох сіл прогорнули тільки 15 лютого. Станом на 16 лютого, як пишуть користувачі соцмереж, ще залишалися заметені села. Як пережили всі ці дні в заметах та з якими труднощами зіштовхнулися, люди розповіли інтернет-виданню Терміново.

У магазин не привозили хліба

Майже тиждень у сніговій пастці провели жителі села Августівка Зборівського району. Дорогу у селі розчистили лише 15 лютого під вечір. І то прогорнули лише центральну вулицю, а залишилися ще бічні, розповідає тернополянка пані Наталя. У неї в цьому селі живуть старенькі батьки, і вона весь цей час хвилювалася, чи з ними все добре. 

Люди тут жили, як під час льодовикового періоду. У неділю, 14 січня, замети були до трьох метрів, – стверджує жінка. – У нас на подвір’ї брама повністю заблокована, над нею височенний замет. Досить апокаліптична картина. Моєму 80-річному батькові треба, мабуть, тиждень, щоб це все розгорнути лопатою.

Августівка розташована за 50 км від Тернополя і 10 від Зборова. Село було відрізане від цивілізації. Востаннє рейсовий автобус, як каже співрозмовниця, приїздив у село ще у вівторок, 9 лютого, увечері. Станом на 16 лютого рух громадського транспорту ще не відновили, бо заметеними залишилися сусідні села.

Люди стривожені, адже багатьом треба на роботу. Комусь – до Зборова, комусь – до Тернополя, – ділиться хвилюваннями жінка. – Дехто ходив пішки. Мій син мав термінові плани в Тернополі і 14 лютого змушений був йти 10 км до Зборова, а звідти вже добрався автобусом до обласного центру. Він ішов по пояс в снігах, подекуди провалювався аж по шию.

Пані Наталя дуже хвилювалася за батьків, які залишилися у заблокованому снігом селі. Адже мама – після коронавірусу і операції.

Я телефонувала по 10 разів на день, запитувала як вона почувається, чи все добре, чи мають хліб, чи є дріжджі, щоб можна було спекти, – зазначає тернополянка. – Чотири дні в Августівку не привозили хліба, останній завіз був ще в четвер, 11 лютого. Добре, що в селі це не таке вже проблема, бо багато людей печуть самі. Але дріжджі в магазині розібрали. Також кілька днів у магазин не привозили ні м’ясопродуктів, ні молочки.

Жінка зазначає, що Козівська ОТГ спрацювала краще, ніж Зборівська. 

В Козівській села були на 90% розблоковані ще на другий день хуртовини, а Зборівська ще досі розгортає сніги, – каже пані Наталя.

“Я просто благала допомогти”

У ще однієї жительки Августівки на вихідних, коли село було заметене, погіршився стан здоров’я. Жінка потребувала термінової медичної допомоги – у неї болів зуб, утворився нарив, піднялася температура. Хвора три дні терпіла сильний біль і аж 16 лютого змогла потрапити до лікаря, розповідає її донька Марія, яка живе у Львові. Вона весь цей складний період добивалася, щоб у село розчистили дорогу. Жінка каже, що була просто в розпачі від того, що нічим не могла допомогти. 

На початку села були замети рівно зі зростом людини, – розповідає Марія. – Я телефонувала на урядову гарячу лінію, в Тернопільську облраду, у Зборівську райраду, до підрядників, які повинні розчищати ці дороги. Пояснювала, що мамі погано, що в неї підвищилася до 38 температура. Але всі тільки відправляли один до одного. Я сварилася, благала усіх допомогти. А у відповідь чула: ”Ми розчищаємо, ми щодня працюємо”.

За словами жінки, у її мами почав боліти зуб у п’ятницю, 12 лютого, в суботу їй стало гірше, а в неділю дуже погано.

Через сильний біль мама не спала три ночі. Температура не спадала ні вдень, ні вночі, – каже Марія. – Ні медикаметів, ні лікаря, бо це – село. Мама навіть не могла говорити, вона плакала, стогнала, її обличчя розпухло. Я дуже переживала, щоб цей абсцес не тріснув і не пішло зараження організму.

Як каже Марія, на швидку вони навіть не телефонували, бо вона б не доїхала такою заметеною дорогою. Мама просила водія таксі, щоб спробував її відвезти до лікаря, але він теж не погодився.

Знаю, що за людьми, які не могли добратися до села, виїжджали на санях з кіньми, але тварини погрузли по шию в снігу, тому довелося повертатися назад, – говорить Марія.

На щастя з її мамою вже все добре, вона потрапила до медиків і їй зробили міні-операцію.

Лікарі сказали, що ситуація дуже запущена, якби звернулися швидше – такого б не було, – зауважує донька.

У негоду і народжували, і хоронили

Тільки з 15 лютого відновилося сполучення і з селом Тилявка Шумського району. Староста села Наталія Затворнюк каже, що особливо складна ситуація була під час заметілі у п’ятницю і суботу – 12-13 лютого. З неділі, 14 лютого у селі вже почала працювати снігоприбиральна техніка. Зараз дороги розчищені, їздить громадський транспорт, в магазини постачають продукти. Староста села дякує всім службам, які оперативно спрацювали у складній ситуації. Якраз коли село найбільше замело, в однієї жительки почалися передчасні пологи.

Але ми одразу звернулися в підрядну організацію і вони відгукнулися на прохання, буквально за 15 хвилин приїхали і до години часу прогорнули дорогу, – каже Наталія Затворнюк. – За ними одразу приїхали працівники ДСНС і доправили майбутню маму до лікарі. Через дві години в Шумському пологовому народився хлопчик.

А в сусідньому селі Жолобки, яке відноситься до селищної ради Тилявки, під час заметелі довелося ховати людину. 

На щастя, допомогло фермерське господарство, яке надало техніку, спасибі їм велике, – висловлює вдячність староста села. – Вони прогорнули сніг та допомогли поховати покійника. Бо в таку справитися без спецтехніки було б непросто. Так що у нас і хоронили в таку негоду, і народжували.

 

Фото та відео Видання "Терміново"

Читайте також: Більше новин Тернопільської області та Тернополя

Читайте також: Новини суспільства в Україні

Поділитися
в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати