ПОВІДОМЛЕННЯ

 
На день Незалежності в Україні не лише святкували та проводили паради. На Хмельниччині в останню путь провели розвідника, який загинув ще 19-ого червня в бою під містом Ямпіль на Донеччині.Тоді загинули семеро військових. Їх із засідки обстріляли терористи, які підірвали БТР та Камаз. До загиблих командування зарахувало Андрія Повстюка – старшого сержанта 24-ої окремої механізованої бригади з міста Яворів на Львівщині. Проте тіла рідним тоді так і не видали.

 

 

Андрій Повстюк - кадровий військовий, служив у 24-ій окремій механізованій бригаді в місті Яворів на Львівщині. У травні чоловіка відправили в зону проведення антитерористичної операції. Старший сержант, на Сході він командував групою розвідників, за якою терористи влаштували справжнє полювання.

 

- Мій брат командував першим відділенням – це розвідники, - розповідає Сергій Повстюк, брат загиблого. - Вони свою роботу знали добре. Знали, як знайти та вистежити ворога, як дістатися після виконання завдання до своїх і максимально оперативно доповісти командуванню, де саме знаходяться підрозділи противника і як їх знищити. Тому на загін мого брата йшло справжнє полювання. Вони, як розвідка, робили таке, що не кожному під силу. Їх довго вистежували і сталося так, що в один день всі вони загинули.


19-ого червня розвідники поверталися з бойового завдання, боєприпасів у них уже майже не лишилось і тоді їх із засідки підступно атакували терористи. Це сталося під містом Ямпіль на Донеччині.


- Група потрапила під шквальний обстріл з кулеметів і гранатометів, - доповнює розповідь інший брат Іван Повстюк. - Хлопці, які знаходились на БТРі, загинули одразу. Їх так і завезли в підрозділ, як вони сиділи, але вже мертвих. Там ні бронежилети, нічого їх не врятувало. Брат мій знаходився за кермом КАМАЗа. Та людина, яка сиділа біля нього, сказала нам, що коли почався шквальний обстріл, поруч нібито розірвалася граната і мій брат схилився на кермо і КАМАЗ пішов під відкіс.


Батькам повідомили, що Андрій загинув, однак тіла тоді їм так і не видали. Люди до останнього відмовлялися вірити в смерть сина, сподіваючись, що він у полоні, або ж поранений. Але два тижні тому їм повідомили, що надії більше немає - рештки Андрія Повстюка знайшли неподалік місця бою. Впізнати чоловіка, говорять рідні, було вже неможливо – ідентифікувати людину змогла лише генетична експертиза.
Андрію Повстюку був лише 31 рік. У нього, окрім батьків, лишились дружина та 7-річна дочка. Вона і досі не може повірити, що тата більше немає.


Сергій Повстюк, брат загиблого розвідника:


- Його дочка досі вірить, що тато приїде, повернеться, і вони з ним замовлять великий торт і підуть в місто гуляти. Їм ще важко усвідомити, що тата більше немає.


Поховали розвідника в його рідному місті Славута на Хмельниччині. Попрощатись із ним, попри сильний дощ, прийшли тисячі людей.


- Наші вороги нас ніколи не переможуть тому, що ми українці і повинні відстоювати свою честь та гідність. Я сюди прийшов, щоб сказати, що Андрій це мужня людина і герой, а герої, як відомо, не вмирають, - говорить мешканець Славути Віктор, який прийшов попрощатись із загиблим розвідником.


Віддати останню шану загиблому приїхали і його побратими, з якими він служив у місті Яворів на Львівщині. Військові говорять: це був найкращий розвідник у бригаді, який одним з перших захотів поїхати на Схід захищати Україну.

 


- Він був одним з кращих, - говорить військовослужбовець Іван, який служив разом із загиблим розвідником. - Сам захотів піти зі своїми товаришами на Схід, хотів їх підтримати. Це була дуже хороша і мужня людина. Шкода, що Андрія вже немає.


Труну із тілом героя-розвідника, вкриту українським прапором, провезли через усе місто. Дорогу городяни встеляли квітами. Поховали солдата на міському кладовищі з усіма почестями – військовим салютом і під звуки українського гімну.


Максим ЛОЗОВИЙ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати