ПОВІДОМЛЕННЯ

 
Мешканці навколишніх будинків у котловані, виритому під цей житловий комплекс, бачили рештки підземних ходів


Рештки приміщення, завбільшки з гараж для вантажівки, бачили у котловані під майбутнє будівництво з вікна своїх будинків сусіди житлового комплексу «Набережний квартал», що на розі вулиць Чорновола та Степана Бандери у Рівному. Чи це, бува, не те, що залишилося від підземних ходів, які колись пролягали під містом? Їх ще колись описав у своїй повісті «Діти підземелля» російський письменник Володимир Короленко. Ці ходи, за припущенням археологів, могли бути збудовані ще у V столітті нашої ери.


Архітектор, директор ТВФ «Архсервіс» Валентин Дем’янов, який разом з музейними працівниками був співавтором книги про давнє місто Суренж, яке, за гіпотезою, існувало колись на місці Рівного, і здійснював геодослідження пустот під містом, впевнений, що підземних ходів під «Набережним кварталом» бути не могло.


- Раніше під цим житловим комплексом протікала річка – притока Усті, - розповів п. Дем’янов. – Вона протікала в улоговині паралельно до вулиці Степана Бандера і тягнулася аж до нинішнього мототреку. А на місці «Набережного кварталу» колись був водяний млин. Тож фундамент цього кам’яного млина – підвали, підмурівки – зберігся. Орієнтовно він був збудований у XVIII-XIX століттях. Решток старішого дерев`яного млина, який існував на його місці, залишитися не могло. Визначити точно, що там було у котловані, могли б археологи. Але чи робили археологічне дослідження перед початком будівельних робіт у цьому місці – хтозна. Рештки млина навряд чи мали б історичну цінність. Але сфотографувати їх для історії Рівного і передати знімки в обласний краєзнавчий музей можна було б. Якби це будівництво вели з нами, ми б вимагали проведення археологічного дослідження. Бо це – історія.


Заступник начальника управління інспекції ДАБК Олександр Ніколайчук каже, що законодавчі норми вимагають проведення археологічного дослідження перед початком будівельних робіт лише на території, яка може мати історичну цінність.


- Такі питання вирішуються у момент видачі містобудівних умов та обмежень. Їх видає місцева влада, яка має інформацію про те, де такі території можуть бути, - пояснив п. Ніколайчук.


У випадку з «Набережним кварталом» дозволи на будівництво київська фірма «Дісан», порушуючи законодавство, брала в обхід влади Рівного. Тож ні про які археологічні дослідження не могло бути й мови. Відповдно, яку саме частину історії Рівного закопали під «Набережним кварталом», вочевидь, назавжди залишиться для нинішнього покоління загадкою. Єдине, що підтверджують будівельники цього житлового комплексу, це те, що тут було безліч фундаментів від колишніх будівель. А ось наявність підземних ходів вони категорично заперечили.


Мирослава ШЕРШЕНЬ.

 

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати