PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

Через будівництво Гідроелектростанцій на Дністрі, виникне чимало екологічних проблем. Дністровський каньйон, який належить до унікальних природних комплексів і яким немає аналогів у Європі, опиниться під загрозою руйнування, деградації та знищення.

На сьогоднішній день сфера гідроенергетики виробляє 11% енергії, однак, як виявилося, цього мало Уряду України. Тому з нещодавного часу ідея про збільшення будівництва ГЕС на річках України стала чи не найголовнішою для урядовців. Загалом, найбільші ГЕС наразі розташовуються на Дніпрі (6 ГЕС),але без планів будування ГЕС на Дністрі теж не обійшлося. На даний момент продовжуються роботи з будівництва Дністровської гідроакумулюючої станції.

Однак, плани уряду та відповідального державного підприємства ПрАТ «Укргідроенерго» більш грандіозні. У програмі розвитку гідроенергетики до 2026 року закладено будівництво 6 станцій на Дністрі, які, за оцінками розробника проекту мають додатково дати 390 МВт потужності з середньорічним виробітком е/е в 710 млнк Вт-г. Для порівняння, потужність лише однієї Київської ГЕС – 440 МВт.

З урахуваннями втрат, у 2017 році Україна використала 149,7 млрд кВт-г е/е. Тобто, 6 дністровських ГЕС зможуть забезпечити лише 0,46% всієї потреби. То чи вигідне таке будівництво!?

За останні 3 роки потужність об’єктів відновлювальної енергетики зросла на 408 МВт – з 976 до 1375. Уряд також планує розробити так званий Каскад з Дністровських ГЕС (за прикладом Дніпра), він має складатися із шести гідроелектростанцій в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Загальна довжина каскаду – 220 кілометрів. Всі станції мають бути низьконапірними – висота води у водосховищі 8-9 метрів. У 2014 році, коли проводилися проектні роботи, вартість будівництва оцінювалася в 1,1 млрд євро.

В уряді необхідність будівництва каскаду ГЕС пояснюють енергетичним потенціалом Дністра, який, як вважають в уряді, не використовується для забезпечення електроенергією дефіцитного Карпатського регіону.

У цьому регіоні найважливішими проблемами є прискорення соціально-економічного розвитку регіону, зокрема розвиток генерації з відновлюваних джерел, з іншого боку – захист від паводків, що завдають великої шкоди населенню, економіці та навколишньому природному середовищу, – пояснюють урядовці.

За думкою ідейників будівництва ГЕС, це не завдасть значної шкоди Дністру, тому що водосховища будуть невеликі за розміром і розміщуватимуться в межах заплавних земель та територій, які затоплюються паводками. Мало того, вони поліпшать умови водопостачання, рибного господарства, рекреації, екологічні умови на малих річках і цінність земель у прибережній зоні водосховищ. З іншого боку, наполягають урядовці, проект дозволить значно покращити транспортну доступність регіону, його туристичний потенціал та соціально-економічні умови проживання людей.

Та недарма сам проект викликав чималий спротив у екологічному міністерстві, у областях, серед місцевих жителів та екологів.

Ба більше, Міністерство екології і природних ресурсів після оприлюднення плану будівництва закликало обласні адміністрації «вжити заходів щодо недопущення порушення природоохоронного законодавства і знищення територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі».

Стало відомо, що будівництво ГЕС порушує закони України «Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України», «Про тваринний світ».

Через створення широкої мережі водосховищ зазнають непоправної шкоди природні комплекси національних природних парків «Дністровський каньйон», «Хотинський» та Галицького національного природного парку.

Дністровський каньйон як одне з семи природних чудес та туристична перлина України перестане існувати, застерігають науковці. Результати втручання будуть вбивчими: Дністер перетвориться з ріки гірського характеру на каскад ставків із слабопроточною водою. Вже через 10 років водосховища будуть повністю занесені твердим стоком ріки, через що втратять свою цінність як об’єкти енергетики.

Під сумнівом, що проектовані греблі та дамби зможуть утримати величезний об’єм води, що формується під час повеней та паводків. Будівництво гребель призведе до підняття рівня води у Дністрі до такого, яким воно було при катастрофічному паводку 2008 року.

Мешканцям сіл на берегах ріки доведеться відселятися. В довгостроковій перспективі екологічні наслідки для регіону – непередбачувані, застерігають фахівці. І закликають чиновників з Мінекології відмовитися від протизаконних планів будівництва ГЕС на Дністрі.

Будівництво ГЕС може мати і політичні наслідки, оскільки Дністер є місцем існування видів риб, які занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.  

Міністр екології Остап Семерак розповів, що програму будівництва ГЕС ухвалили без погодження з Мінекології. 

На засіданні уряду я вказував на необхідність доопрацювання й глибшого обговорення кожного пункту. Це не врахували, і за рішення я не голосував, – прокоментував ситуацію Остап Семерак.

Спротив забудові каскаду Дністровських ГЕС підтримали і активісти Тернопільщини, Франківщини та Буковини.

Це взагалі ганьба, що уряд усупереч законодавству, здоровому глузду й позиції місцевих громад, вписав побудову нових ГЕС на Дністрі до цілей державної політики», – наголосив у жовтні  під час пікетування співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда. – Ми вимагаємо не просто проведення екологічної оцінки проекту, а однозначного рішення уряду про відмову від цієї небезпечної афери і припинення будь-яких дій і будь-яких витрат коштів у цьому напрямку.

У Чернівецькій області, в національному природному парку «Хотинський» побоюються, що затоплення значних територій Дністра призведе до формування боліт і загниваючих водотоків. Через це може загинути весь природний комплекс річки та її біорізноманіття. А це, на хвилинку, пряма загроза втрати важливого біофонду у європейських мірках, оскільки Дністер – європейський екологічний коридор, що об’єднує усі природні комплекси та об’єкти живої природи.

Натомість в профільній компанії заявляють, що ГЕС завдають менше шкоди річкам, ніж заводи, комунальні підприємства, сміття і пестициди з полів. Як приклад позитивного наслідку будівництва ГЕС директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота називає річку Рейн.

Однак, Рейн і Дністер надто важко порівняти. У Рейн десятиліттями зливали промислові відходи, річка у 1940-50-х роках була «мертвою». Дністер, з іншого боку, «жива» річка зі своєю екосистемою, яка є місцем проживання багатьох рідкісних видів.

Уже в результаті будівництва Дністровської ГЕС на більшості ділянках втрачені популяції 5 видів рослин, що визначали самобутність рослинного покриву річкової екосистеми.

Створення водосховищ призведе до затоплення частини території русла Дністра. Найімовірніше, там відбудеться затоплення територій, на яких проживають люди, зміняться акваторія ріки та її екосистема. «Повністю змінюється гідрологія. Зникають червонокнижні види риб, що люблять течію, як марена, вирезуб, чоп, стерлядь», – пояснюють в Інституті екології Карпат.

Загалом, науковці роблять невтішний висновок - Дністровський каньйон, який належить до унікальних природних комплексів і яким немає аналогів у Європі, опиняється під загрозою руйнування, деградації та знищення.

Фото з відкритих джерел

Читайте також: Більше новин Тернопільської області та Тернополя

Читайте також: Соціальні та громадські новини України

Поділитися
в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати