PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

Наявний мінерально-сировинний потенціал України, за умови раціональних державницьких підходів до управління галуззю надрокористування, мав би стати вагомою складовою економічної міці й безпеки країни. На сьогодні, з 120 видів відомих світу корисних копалин, 117 є у нас, а це - 20 тисяч родовищ і проявів, з яких 8761 родовище (станом на 2012 рік - 8290) 95 видів мінеральної сировини (98 - станом на 2012 рік) промислового значення; 4676 родовищ неметалічних корисних копалин, а це – основна сировина для будівельної галузі, металургії, сільського господарства. За більш як столітню історію української геології, вітчизняній промисловості з видобування і первинної переробки неметалічної сировини відводилось одне з чільних місць.

Тісний зв’язок науки і промисловості ще до останнього часу працював на економіку країни: запасів вапняків, доломітів, кварцитів, вогнетривкої глини, лужноземельних бентонітів вистачало Україні для задоволення власних потреб та експорт до Росії, Грузії, Білорусії, частково - Польщі, Словаччини.

На сьогодні, ситуація дещо змінилась: ще в 2012 році в Україні нараховувалось 3349 родовищ в стані розробки, а вже станом на 01.01.2017 року - у розробці лише 3055. Проблематика необхідності змін в галузі надрокористування гостро актуальна. Професійні кола, науковці, державні та громадські діячі намагаються запропонувати власні окремі “рецепти повернення до успішності” галузі.


В категорії "нерудні корисні копалини" з 45 родовищ гіпсу та ангідриту в розробці знаходиться всього 23; з 23 родовищ вапняку, у розробці - 17; з 7 доломітових - 4 у розробці; з 623 ділянок з піском будівельним, розробляється лише 257; з 68 родовищ крейди будівельної - в розробці 10; з 53 родовищ керамзитової сировини - розробляється 9 родовищ. - дані офіційного сайту Державної служби геології та надр України.


Падіння вітчизняного виробництва в галузі надрокористування (категорія - нерудні корисні копалини) відбувається через ряд об’єктивних та суб’єктивних причин: втрату контролю за частиною українських територій; несталість норм законодавства; бюрократизацію та надмірну ускладненість дозвільних процедур; трудову міграцію з країни; економічну неспроможність підприємств застосовувати інноваційні та енергоефективні технології; відсутність державної підтримки в галузі надрокористування; надмірний фіскально-контрольний тиск; ігнорування вимог та рекомендацій промисловців та підприємців тощо. Все це призводить до того, що галузь може пропонуватись іноземним інвесторам для виробництва за допомогою дешевої робочої сили дешевого сировинного продукту. Натомість, успіх вітчизняної економіки залежить від інвестування у виробництво з утворенням “ланцюгів доданої вартості” та від уміння захистити українського виробника.


Надра України можуть стати справжнім драйвером вітчизняної економіки. Але позитивні тенденції та залучення інвестицій в галузь безпосередньо залежать від реального стану суспільно-економічної ситуації в країні. Прослідковується чітка тенденція падіння вітчизняного виробництва та переробки неметалічних корисних копалин через втрату контролю за деякими українськими територіями та поглиблення кризової ситуації в економіці. – вважають у професійних колах промисловців-надрокористувачів.


За даними Української асоціації вапняної промисловості, у 2017 році Україна імпортувала рекордних 2,2 млн.т каменю (вапняк та доломіт), що перевищує рівень 2016 року на 52%.

Читайте також: У Рівному – сумнівний приріст обсягів реалізації промислової продукції

Втрата контролю над територіями та значне зменшення вітчизняного виробництва продовжують негативно впливати на економічні показники галузі. Перші п’ять місяців 2018 року демонструють поглиблення кризи: вже ввезено 1,3 млн. т. вапняково-доломітної продукції, що перевищує рівень минулого року за аналогічний період на 45%.


Призупинення дозволів на користування надрами підприємству через, здебільшого, формальність та непрозорість дозвільних процедур для сотень інших вітчизняних підприємств набули масового та системно-кризового характеру. Ще однією значною проблемою, яка утруднює роботу галузі і відлякує інвестора, є несталість норм чинного законодавства. Задекларовані реформи, є, здебільшого, змінами деяких норм та правил, через які бізнес несе значні втрати фінансів та часу (оплата геологічної інформації та скасування норми не призвела до повернення бізнесу коштів). Тривала бюрократична процедура отримання дозволів ускладнюється: існуючі вимоги до проектної документації щодо оцінки впливу на навколишнє середовище замінено на процедуру “ОВД” (оцінка впливу на довкілля). Слід зауважити, що держава обрала європейську модель з урахуванням думки громади, на території якої знаходиться родовище. Позитивна ідея, не обговорена та не апробована бізнесом, призвела до тимчасового колапсу промисловості: багато підприємств опинились поза межами правового поля через зупинку державою дозволів на користування надрами. Варто зазначити, що є і позитивні зрушення: запровадження пілотного проекту проведення он-лайн аукціонів на користування надрами, розробка нового сучасного сайту Держгеонадр, новації щодо відкриття геологічної інформації, відстрочення термінів щодо розробки проекту ОВД… Але орган державної влади у сфері надрокористування, діє здебільшого як підпалювач і пожежник одночасно, “гасячи” ситуації, до яких призвели неапробовані та неузгоджені з промисловцями новації. Надто складна та непрозора для бізнесу ситуація через існування декількох державних органів -“центрів впливу” на рішення надання та продовження дозволів на користування надрами (Держгеонадра, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Державна комісія запасів корисних копалин). Така невизначеність у “правилах гри”, відсутність єдиного органу виконавчої влади, відповідального за прийняття рішень, відлякує потенційного інвестора та часто обертається значними збитками, відтак - завдає шкоди економіці країни. – зазначає заступник голови комітету з питань надрокористування Федерації Роботодавців України Володимир Постовий.


Формування політики, реалізація та контроль у галузі надрокористування відбувається, здебільшого, без урахування вимог вітчизняної промисловості. Засідання комісій, що розглядають питання надання дозволів на користування надрами, проводяться непрозоро та непублічно.

Галузь потребує дієвої державної підтримки, а не декларацій. Контролюючі, правоохоронні органи мають своєю діяльністю сприяти становленню сприятливого бізнес-клімату, запобігаючи рейдерству, корупційний діям, неправомірним утискам та перешкоджанню ведення бізнесу. Позитивний європейський досвід, який варто взяти на озброєння, свідчить, що органи державної влади формують політику будь-якої галузі з урахуванням реальних економічних показників та базуючись на рекомендаціях і вимогах підприємців, промисловців.


Активна діяльність потужних інститутів громадянського суспільства, зібрань, спілок, організацій підприємців та промисловців в Україні – Федерації роботодавців України, Української спілки підприємців та промисловців, Всеукраїнської Спілки виробників будматеріалів, Української асоціації вапняної промисловості, Асоціації газовидобувних компаній тощо вимагає від держави обов’язкового врахування вимог і потреб тих, хто створює робочі місця, сплачує податки, наповнює бюджети різних рівнів.

Читайте також: У кар`єрі на Тернопільщині ледь не побили міліціонерів
Нечисельні та малодієві громадські ради при міністерствах та інших органах державної влади, мета створення яких полягала у забезпеченні врахування позиції кіл бізнесу і громад, формуванні активного експертного середовища, не призвели до бажаних результатів.

Саме бізнес-середовище, об’єднане в професійні, чітко структуровані об’єднання, на нашу думку, здатне стати реальним двигуном у формуванні політики будь-якої галузі.

 

Наявність значної кількості контролюючих органів (фіскальних, правоохоронних тощо), які не захищають бізнес від неправомірного тиску, змушують його все частіше шукати захисту від держави не в державних інституціях.

Виникнення в 2014 році Ради Бізнес-омбудсмена (Business Ombudsman Council - Ukraine), як незалежного консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України, стало можливим завдяки ухваленому Меморандуму про взаєморозуміння для української Антикорупційної ініціативи від 12 травня 2014 року.

Рада, до якої входять інспектори - професійні адвокати і юристи, здійснює постійний моніторинг антикорупційних змін в українському бізнес-середовищі, допомагає українському бізнесу відстоювати права, переважно, перед державними органами влади.

Створення сприятливого бізнес-середовища задекларовано основною метою діяльності органу, що фінансується за кошти ЄБРР (Європейський Банк Реконструкції та Розвитку). Більшає представників бізнесу, який прагне працювати без корупційних ризиків, в правовому полі, з вигодою для себе і держави. Їх об’єднує утворена в 2017 році з ініціативи Бізнес-омбудсмена України Альгірдаса Шемети громадська організація «Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу. UNIC».


Метою створення Мережі є просування ідеї етичного та відповідального ведення бізнесу. Компанії-учасники мережі підтримують добру ділову репутацію та постійно удосконалюють власні стандарти доброчесності на зразках кращих міжнародних практик. “Відповідальність, закладена в основу діяльності компаній, допоможе протидіяти корупції, послабити регуляторний тиск, полегшить доступ до кредитування, а також сприятиме виходу на міжнародні ринки”, - зазначено у статутних документах організації.


Питання впровадження європейських стандартів “екологізації” виробництва, застосування енергозберігаючих новацій, модернізації технічних потужностей напряму пов’язані зі значними фінансовими інвестиціями. Інвестувати в екологію та впроваджувати новітні технології може лиш працюючий і прибутковий бізнес.


Україна не повинна стати сировинним придатком Європи. Економічний успіх полягає у створенні продукту з доданою вартістю. Тому надто важливими є інноваційна діяльність та співпраця з науковими установами. – стверджує Володимир Постовий.


У Постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2017-2021 роки» від 18 жовтня 2017 р. № 980 затверджено середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня на 2017-2021 роки. Згідно з цим документом, головні розпорядники бюджетних коштів зобов’язані враховувати затверджені напрями під час відбору інвестиційних проектів, формування і визначення тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, які виконуються в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Висновки:
• Негативні економічні тенденції в галузі вимагають швидких невідкладних заходів, як від держави, так і від громадського, наукового, професійного секторів.
• Раціональне, прозоре адміністрування галуззю спроможне значно посилити економічну безпеку країни, оскільки вона безпосередньо пов’язана та впливає на інші галузі: сільське господарство, металургію, будівельну галузь тощо.
• Падіння показників експорту вапняково-доломітної продукції, натомість - збільшення імпорту, вказує на недієву політику захисту вітчизняного виробника, наявність внутрішніх проблем, пов’язаних з дозвільними процедурами, занепадом потужностей залізниці у перевезенні продукції.
• Інвестиції приходять туди, де зрозумілі та сталі “правила гри”. Несталість вітчизняного законодавстві в галузі надрокористування, постійні “експерименти” та нечіткість стратегії змін призвела до призупинки низки вітчизняних підприємств. Введення нових, неапробованих та неузгоджених з бізнесом норм, їх скасування, введення інших норм з поправками - все це за останні роки призвело до значних фінансових втрат, ануляції, призупинки дозволів на користування надрами, втрат значної кількості трудового потенціалу.
• Формування політики в галузі надрокористування обов’язково має стати процесом “від потреб промисловості до формулювання та закріплення державою”. Кожна реформа повинна мати довгострокову мету та бути узгоджена з професійними громадськими спілками підприємців та промисловців, оскільки саме цей сектор є реальним виконавцем політики, наповнювачем бюджету та головним роботодавцем галузі.
• Ідея створення сприятливого бізнес-клімату, посилення економічної міці країни має превалювати над функцією покарання та надмірним контролем.
• “Екологізація” промисловості, переведення на енергозберігаючі технології, залучення наукових установ, модернізація - потребують значних фінансових витрат. Непрацююче підприємство нездатне залучити кошти, відтак - стати екологічним тощо. Кар’єр, у якому видобуток призупинений на час “бюрократичних переписок” з надавачем-продовжувачем дозволу, не приносить користі ні екомоміці, ні екології, ні бізнесу, ні державі. Тому варто і далі працювати над спрощенням дозвільних процедур, впровадженням “особливих періодів на час оформлення дозвільних документів”, особливо для видобувачів нерудних корисних копалин.
• Задекларована урядовими постановами підтримка створення ланцюгів додаткової вартості, окремих наукових досліджень, пов’язаних з галуззю, нині носять декларативний характер, але потребують реального впровадження
.
 

На фото заступник голови комітету з питань надрокористування Федерації роботодавців України Володимир Постовий

Читайте також: Огляд останніх новин Хмельницького

Читайте також: Останні новини у сфері економіки

Поділитися
в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Гроші

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати