ПОВІДОМЛЕННЯ

 

Переселенці з Криму та Донбасу, які у Львові більше не мають де зареєструватись, знаходять притулок у Центрі обліку та нічного перебування громадян, або ж, по простому – «нічліжці». Притулок насамперед юридичний, адже з 50 втікачів з Криму та близько 100 – з Донбасу, лише кілька з них, що потрапили у зовсім скрутну ситуацію, тут ночують. Для інших нічліжка - юридична адреса, оскільки їм потрібно починати життя на новому місці…

 

 

Кредити на мешканців «нічліжки» просять не видавати


Нічліжка у Львові на Кирилівській, 3-а працює вже багато років, однак цього року у неї через біженців додалось роботи. Їм потрібно реєструватись, що відновлювати документи, а вже на їх підставі реєструватись як фізичні особи-підприємці, відправляти дітей в школу чи дитячий садок. Втім, реєстрація у притулку не дає права на отримання банківських кредитів. Із втікачами з окупованих територій цієї проблеми не виникає, вона притаманна для, так би мовити, «постійних клієнтів».


- Ми вже розсилали по всіх банках Львова листи, в яких пояснювали, що на нашу адресу видавати кредити не можна, однак і далі знаходяться банкіри, які такі кредити видають – нам тут уже погрожували арештом майна, - розповідає директор закладу, священик Олег Федоренко.


Аби запобігти цьому, безпритульним, яким тут відновлюють паспорт, дають на підпис зобов’язання не брати кредити на цю адресу реєстрації.


- Це одна з популярних схем – потім у того безпритульного раптово горить паспорт або його з’їдають голодні крокодили, які водяться у львівській каналізації, - наголошує п. Федоренко. - Ще одна популярна схема – коли були обмеження з продажу валюти, їхні паспорти використовувались для купівлі доларів чи євро.

 

Типові історії мешканців нічліжки

 

 

Найчастіше безпритульними, котрі звертаються до «нічліжки» стають люди, які відбули термін ув’язнення – за цей час їхні родичі встигають виписати їх з квартири та продати її. Другий шлях – пиятика, коли людину свідомо доводять до певного стану, а потім дають підписати невідомі документи. Втім, за словами директора, є ще одна категорія людей, які свідомо обирають цей шлях:


- У мене тут був один клієнт, який називав себе «генералом піщаних кар’єрів», він мені казав: ти директор – ти зобов’язаний, а я вільна людина.

 

Олег Федоренко

 

І хоча на вулиці вже зима, справжні морози ще попереду. Тож нині у цій львівській нічліжці відносно мало «клієнтів». Втім, їхні історії доволі типові.


Один з відвідувачів нічліжки – Ігор, йому вже 54 роки, каже, що все почалось після того, як він, сівши напідпитку в електричку зі Львова, проспав свою зупинку – замість Самбора заїхав аж у Сянки, а це прикордонна зона. Там натрапив на міліцейський патруль, який йому підкинув гашиш. На суді намагався пояснити, що він ніякий не наркоман, а звичайний п’яничка. «Значить, ти торгував наркотиками» - зробили висновок судді та відправили його на 2,5 роки за грати.


За той час дружина покинула та поїхала на заробітки в Італію, дочка живе в Яворові і з батьком не підтримує стосунків. У гуртожитку, в якому він жив до ув’язнення, тепер знаходиться банк. Каже, що у попередньому житті був хорошим робітником, і навіть зараз готовий працювати сантехніком – хай тільки рука після інсульту почне працювати. Попри все сподівається, що ця чорна полоса в його житті завершиться, але своє майбутнє бачить досить в оригінальний спосіб: «Треба знайти якусь бабу, переспати та жити з нею далі».


Його сусід на прізвище Хава – інвалід без двох ніг. Про те, як він опинився на вулиці, розповідати не хоче, хоча зізнається, що колись мав хорошу дачу на околиці Львова. Мусив її продати, а останнім часом жив на дивані під супермаркетом. Каже, що заробляв там добре – міг навіть інших безпритульних годувати. Якось у нього вкрали візок – його єдиний засіб пересування, після чого купив «по блату» за 200 гривень інший. Втім, у нічліжку йому таки довелось піти через холод. Каже, що хоче зняти квартиру, мовляв, знайде для цього гроші, от тільки ніяк не завершать йому виробляти паспорт.


І все ж хоча рідко, але і тут трапляються хеппі-енди, про один з таких і розповів отець Олег. Кілька років тому до них прийшов «синій» від алкоголю безпритульний. Однак, він дуже хотів не існувати, а жити, тож зумів піднятись над обставинами, кинув пиячити, важко працював підсобним робітником. Врешті, викупив свої водійські права, які були у заставі – тепер орендує квартиру та таксує.


Олександр СИРЦОВ.

 

Фото vgolos.com.uagazeta.uadyvensvit.org

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати