PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

Нещодавно жителів Луцька сколихнула новина - під час виконання своєї роботи на місцевому підприємстві електротранспорту загинув слюсар. Чоловік, як завжди прийшов на роботу, закотив рукава і... почав бортувати  колесо одразу на тролейбусі, що не відповідало правилам безпеки. (принаймні таку версію розповідають на підприємстві). Все б нічого, але це колесо вистрілило і забрало життя працівника.

Цей випадок не єдиний. Так, за свіжими даними фонду соціального страхування за тиждень у період з 3 по 9 серпня на підприємствах України сталось 126 нещасних випадків. З них 20 випадків – смертельні (в цьому числі і випадок ЛПЕ).

Щодо смерті на ЛПЕ відомо, що відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 272 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Завідувач сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму управління Держпраці у Волинській області Ярослав Головка повідомив, що вони займаються розслідуванням цієї трагедії. Відтак нічого більше, аніж те, що через вибух колеса загинув працівник ЛПЕ, наразі сказати не може.

Ми маємо встановити причини того, хто допустив порушення і чи пов’язаний чи не пов`язаний випадок з виробництвом. Далі - питання до слідчих органів. Адже матеріали спеціального розслідування направляються в прокуратуру. Тоді прокуратура передає слідчим, які використовують їх в кримінальнму провадженні, - пояснив Ярослав Головка.

Нещасні випадки - стабільні на луцьких підприємствах?

Якщо проаналізувати період з 2015-го і до першого півріччя 2018 включно суто по місту Луцьк, то побачимо, що випадки травматизму на чи смертності на виробництві – стабільні. 

Для прикладу на сайті Луцькради можна знайти інформацію про те, що у 2015 році внаслідок нещасних випадків на виробництві постраждало 64 працівника, з них четверо-смертельно.
(До слова тоді сім нещасних випадків допустило саме ЛПЕ)

У 2016 році сталося 53 нещасних випадки на виробництві, в тому числі 5 зі смертельними наслідками, 1 - груповий, внаслідок якого постраждало 54 працівники.

У звіті заступника міського голови Костянтина Петрочука зазначалось про те, що у Луцьку протягом 2017 року на виробництві трапились 52 нещасних випадки, в тому числі два смертельних випадки.

За свіжими даними, відповідно до інформації про виконання економічного і соціального розвитку Луцька на 2018-2019 роки зазначається статистика щодо порушень законодавства з охорони праці за перше півріччя 2018 року.

Лише за півроку в місті сталось 6 977 нещасних випадків невиробничого характеру. Лише в 67 випадках приймалося рішення щодо проведення розслідування нещасних випадків.

В звіті зазначається, що за півпроку було проведено 18 обстежень під час яких виявлено 273 порушення законодавства з охорони праці. Підприємствам пропонували заборонити експлуатацію 34 одиниць станків, обладнання, інструменту та у 6 випадках - виконання робіт. А ще з ними проводили виховні бесіди.

Відтак, можна стверджувати, що порушення законодавства щодо охорони праці – в Луцьку стабільне й систематичне. Через легковажне ставлення до цього моменту з боку керівництва чи самих же працівників в результаті і в переважній більшості страждають самі ж працівники.  

Втім кожен працівник забуває (або ж не знає), що окрім заробітньої плати роботодавець зобов’язаний забезпечити його безпечними умовами праці.  

Що ж каже законодавець?

Відповідно до існуючих вимог законодавства кожне підприємство з кількістю працюючих 50 і більше має створити службу охорони праці цього підприємства.

На підприємствах з кількістю працівників менше 50 чоловік функції служби охорони праці можуть виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку.

Також підприємство повинне прописати правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства. Не менш важливим фактом є й систематичне проведення інструктажів з охорони праці та перевірка знань працівників щодо цього питання. 

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці повинна проводитись атестація робочих місць за умовами праці.

Також роботодавець повинен вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які були на підприємстві.

Яка і чия відповідальність?

Ярослав Головка розповів, що порушення законодавства про охорону праці тягне за собою кримінальну відповідальність. Адже це дуже серйозне порушення, не дивлячись на те, що багато українських роботодавців чи й працівників досить легковажно до цього відносяться.

За порушення статей 271 та 272 ККУ притягують навіть до кримінальної відповідальності. Також за порушення законодавства з охорони праці можуть притягнути до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної і матеріальної відповідальності. Додам, що до кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті, як посадові особи підприємства, так і звичайні працівники. Залежно від того, хто порушував. А це вже має встановити слідство і суд, - пояснив Ярослав Головка.

Читайте також: У Хмельницькому від вибуху загинув поліцейський

Він зазначив також, що матеріальні збитки внаслідок нещасного випадку у вигляді травми на виробництві, чи у випадку смерті відшкодовує не підприємство, а відшкодовує фонд соціального страхування. Відшкодовує Фонд в тому випадку, якщо він пов`язаний із виробництвом. Матеріальна допомога на поховання померлого працівника за рахунок коштів підприємства може бути надана лише з розсуду і  в залежності від совісті роботодавця.

Варто додати, що за соціальним страхуванням нещасний випадок який стався внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці підлягає під категорію «страхові випадки» і у разі його настання Фонд соцстраху виплачує застрахованій особі  страхові виплати.

До того ж з 1 січня 2018 року вступила в дію прийнята 27 грудня постанова Кабінету Міністрів України „Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (членам їх сімей)”.

Постановою встановлено коефіцієнт перерахування страхових виплат з 1 березня 2018 року у розмірі 1,2, виходячи із фінансових можливостей бюджету Фонду соціального страхування України.

Читайте також: У Львові з новобудови впав та загинув робітник

Крім того, запропоновано провести осучаснення цих виплат і пропонується до заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров’я додати суму, на яку збільшився середній розмір заробітної плати в Україні за період 2008-2011 років.

Одноразова виплата від Фонду соцстраху - обов`язкова

Для родичів, які перебували на утриманні особи, яка загинула через нещасний випадок на виробництві, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зобов’язаний виплатити одноразову допомогу. Родичам потрібно принести довідку про середню заробітну плату померлого за останні шість календарних місяців роботи.

Якщо нещасний випадок стався з вини працівника, то лікування однозначно буде. Якщо смерть, то одноразова виплата має бути обов’язково в незалежності від того, чи потерпілий сам порушив чи не порушив. Його утриманцям обов’язково мають виплатити цю допомогу», - додав Ярослав Головка.

Для застрахованих осіб допомогу на поховання надають у випадку смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, котрі перебували на її утриманні/.

Варто додати, що у Фонді соцстраху звітують, що за перше півріччя 2018 року кількість нещасних випадків на підприємствах України знизилась. Так за півроку було зафіксовано 2 385 нещасних випадків пов’язаних з виробництвом, з яких 173 – смертельні.

До, слова смерть на ЛПЕ (та ще 19 смертелньних випадків за останній тиждень) сталась опісля оприлюднення цієї статистики. Відтак, на жаль, статистика смертності на виробництві продовжкє зростати.

Те, що Уряд збільшив страхові виплати для постраждалих на виробництві - це добре. Але це вже фінансування наслідків, але чому ніхто не говорить за превентивні методи боротьби з таким явищем, як халатне відношення до дотримання вимог з безпеки праці. Оскільки перевірки «для годиться» з боку відповідних контролюючих органів чи задушевні бесіди з керівниками підприємств про охорону праці не приносять потрібного ефекту.

Досить часто самі ж роботодавці не усвідомлюють, що вкладення коштів в безпеку праці – аж ніяк не тягар для їхнього бізнесу. Відтак не бажаючи тратитись на належні умови праці для своїх працівників, потім сплачують ще більші штрафи, отримують кримінальну відповідальність або ж мають судову тяганину з постраждалими працівниками чи їхніми родичами. Та й звичайних працівників теж ніхто не звільняв від відповідальності і усвідомлення того, що нехтування правил безпеки під час виконання обов’язків може коштувати їм здоров’я чи життя.

Скріншот з сайту Фонду соціального страхування України

Фото з сайту Луцького підприємства електротранспорту

Фото з відкритих джерел
 

Читайте також: Новини суспільства в Україні

Поділитися
в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати