ПОВІДОМЛЕННЯ

Подати в суд на Російську Федерацію радять політику Володимиру Жириновську українські адвокати. Мовляв, саме ця країна є правонаступником Радянського Союзу, який свого часу націоналізував власність його діда, костопільського підприємця Іцхака Ейдельштейна - землі і деревообробний завод. Саме на них претендує відомий політик-скандаліст, подавши позови до українських судів. Звісно, у перспективи цих справ ніхто не вірить - вважають, що Жириновський займається улюбленою справою - "піариться", щоправда, тепер вже за допомогою загиблих під час війни родичів.


Вперше про свої права на фабрику віце-спікер Держдуми заговорив сім років тому і навіть подав судовий позов, але програв. Однак це його не спинило – нині він звернувся в окружний адміністративний суд Києва. Вимагає в українського уряду повернути йому майнові права на підприємство. А ще хоче два гектари землі.
Фанерний завод, на який накинув оком Володимир Жириновський, знаходиться у промисловій зоні міста Костопіль. Тут нібито колись було підприємство, яке належало діду скандального російського політика. Вперше про свої претензії на завод віце-спікер Держдуми заявив у 2007-ому році – тоді він вперше і востаннє побував на Рівненщині. Запевняв, що судитись за фабрику не збирається. Мовляв, для нього головне мораль.


Однак не встиг Жириновський повернутись у білокам’яну, як одразу звернувся до суду – вимагав повернути йому завод за правом спадщини, але справу програв. Тепер, через 7 років, лідер ЛДПР знову згадав про свої костопільські корні та претензії на фабрику. Він так і кричав у мікрофони, що "фабрику мою захватили, что она на Украину работает, вы ж в Европу хотите, верните собственность".

 

 

 


Фанерна фабрика, про яку говорить Жириновський, з’явилась в Костополі на початку минулого століття і справді належала діду віце-спікера Дерджуми Іцхаку Ейдельштейну. Про це свідчать архівні документи. Але в 1907-ому році підприємство згоріло.Про це розповідає Анатолій Вакуляк, директор Костопільського краєзнавчого музею:


- У ті часи в Костополі, в основному, були дерев’яні будинки, якими було забудовано тут майже все. Трапилась велика пожежа – згоріло півміста. В тому числі, і фабрика Іцхака Ейдельштейна. Він береться будувати нову, але фінансових ресурсів уже бракувало. Тоді він вирішує об’єднатися з однім із братів Яхнюків і вони разом у 1928-ому будують фабрику, разом нею керують і разом отримують прибутки. Тобто, власником був не лише Іцхак Ейдельштейн, а ще одна особа.


У 1939-ому році в Костопіль приходить радянська влада, яка забирає фабрику, а під час німецької окупації на підприємстві знову сталась пожежа. Самого ж Ейдельштейна, як і більшість місцевих євреїв, розстріляли. Нині на місці їхнього поховання стоїть занедбаний пам’ятник. Відновити його Жириновський обіцяв за власний кошт, але нічого так і не зробив.

Це добре пам’ятає костопільський дослідник Олександр Намозов, який особисто супроводжував Жириновського під час його візиту на Рівненщині у 2007-ому році.
- Коли візит уже закінчувався, Жириновський пообіцяв, що обов’язкововід реставрує пам’ятник, зробить його більш величним, щоб він відтворював усі ті трагічні події. Але з 2007-ого року, на жаль, нічого так і не змінилося. На той момент пам’ятник мав значно кращий вигляд – він був огороджений, він був прибраний, минуло вже сім років, а обіцянка Жириновського так і лишилась невиконаною.


Двір, де був будинок діда Жириновського, знаходиться в самому центрі Костополя. Сюди віце-спікер Держдуми також навідувався – його приїзд тут пам’ятають і досі.
Ностальгія за костопільським корінням та місцевою фанерою у Жириновського виявилась настільки великою, що нині він знову надумав відсудити фабрику. Із позовом віце-спікер Держдуми звернувся в окружний адмінсуд Києва. Вимагає в українського уряду відновити його майнові права на завод. І це при тому, що сьогодні це приватна власність з іноземними інвестиціями – власники заводу переконані: шанси лідера ЛДПР виграти справу нульові. У цьому запевнив виконавчий директор фанерної фабрики Роман Трофимчук:
- Вже один позов від Жириновського був, і всі бачили, чим все закінчилось. Думаю, новий позов чекає така сама доля, як і минулий.

Цікаво, що лише однією фабрикою апетити Жириновського не обмежуються. Окрім підприємства, віце-спікер Держдуми вимагає ще й два гектари землі, які нібито також належали його діду. Щоправда, жодних документів, які б це підтверджували, у лідера ЛДПР немає. Начальник управління Держкомзему Рівненської області Світлана Богатирчук-Кривко впевнена: у Жириновського просто істерія з приводу підписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом.
- Навіть якби в Жириновського були б якісь документи на землю, ми би за ними землю не виділяли. Немає законних підстав. Очевидно, у пана Жириновського така пересторога, що Україна підписала угоду про асоціацію із Європейським союзом – і політичну, і економічну, отож він і біситься.


Допомогти Жириновському відсудити завод та землю міг би закон про реституцію майна. Це процедура повернення власності, яка була незаконно відібрана – вона широко поширена в країнах Євросоюзу. Але в Україні цей закон не прийнятий, однак навіть якщо його і ухвалять, позиватись Жириновському доведеться не в український суд, - запевнив рівненський адвокат Станіслав Костюченко:
- Хочеться порекомендувати пану Жириновському звернутися з позовом в російський суд до держави Росія, тому що саме Російська федерація за міжнародними договорами є правонаступником Радянського союзу і саме Радянський Союз відібрав у його діда землю та фабрику.


Окружний адмінсуд Києва у задоволенні позову Жириновського очікувано відмовив. Попри програний суд, відмовлятись від претензій на фанерний завод і землю в українському Костополі Жириновський не збирається. У цьому запевнили його представники. Відтак, віце-спікер Держдуми, швидше за все, займе вичікувальну позицію, щоб через кілька років знову нагадати про себе гучним позовом і, вже традиційно, справу програти. Але ж головне для лідера ЛДПР не завод і земля, а піар – у цьому лідеру ЛДПР знайдеться мало рівних.
Максим Лозовий

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати