PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

2 травня на засіданні Ради нацбезпеки і оборони України було підтримане рішення Кабміну, СБУ та Національного банку про введення нових та продовження вже існуючих санкцій проти Росії. Перед тим засідання РНБОУ двічі переносили. Ще 6 квітня, коли США запровадила санкції, Петро Порошенко повідомив, що Україна планує синхронізувати український та американський санкційні режими. Відтоді минув майже місяць.

Між тим, поза політичною риторикою, обсяг торгівлі з Росією вперше за чотири роки зростає: експорт – на 10%, а імпорт – аж на 40%! Про це свідчить дослідження аналітичної системи YouControl. Найбільшу частку імпорту складають нафта, чорні метали та добрива. Мінеральних продуктів імпортують більше на 42,9%, свинцю – на 191%, а локомотивів – на 161%. За даними ДП «Держзовнішінформ», 78,6% імпорту антрациту здійснюється з Росії. Цікаво, що при цьому 99,6% всього антрациту імпортується через «непрямі контакти».

Товарообіг з країною-агресором зростає, а санкції вводяться просто навздогін США та країнам ЄС проти російських чиновників. На відміну від санкцій США, які послаблюють противника, наші санкції вирізняються відвертою непослідовністю та відсутністю стратегії. Причина нового пакету обмежень від США у отруєнні Скрипаля, яке, відверто кажучи, жодного відношення до України не має. У наших же інтересах – не наслідувати чужу політику, а демонструвати іноземним партнерам та власному народові прихильність насамперед національним інтересам і наявність власної стратегії та ініціативи щодо Донбасу.

Читайте також: «Щаслива» пенсіонерка з агітаційного ролика Президента ледве зводить кінці з кінцями

Те, що «Мінськ» залишається недієвим, не повинно бути виправданням для безсистемних дій проти російського бізнесу та корумпованості влади. Увесь «прямий» та «непрямий» товарообіг із Росією – це наслідки корупції у вищих ешелонах, які заради власного добробуту лобіюють інтереси російського бізнесу. Звідси і затягування зі створенням Антикорупційного суду (АКС), бо в політиці та торгівлі кермують одні й ті самі корупціонери.

Своєю чергою АКС – принципова умова міжнародних фінансових донорів, зокрема МВФ. Звісно, Адміністрація Президента впевнена, що транш від МВФ у третьому кварталі 2018 року Україна отримає. Проте пауза із видачею траншів вже значно затягується, тому впевненість голови держави викликає сумніви. Адже наразі через невиконання умов на порядку денному вже четвертий перегляд чотирирічної програми МВФ «Механізм Розширеного Фінансування». Чи буде вона продовжена, цілком залежить від створення АКС. МВФ можна зрозуміти, адже мета Фонду – надавати кредитну допомогу економікам країн-членів, а не кишеням корумпованої влади.

Михайлина ДВОРЕЦЬКА.

 

Поділитися
в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати