ПОВІДОМЛЕННЯ

 

Відтепер усіх, хто заходитиме у львівську середню школу №27, що на вулиці Іларіона Свєнціцького, зустрічатиме меморіальна табличка, яка сповіщає, що у цій школі навчався Герой «Небесної Сотні» Юрій Вербицький. Окрім того, ця школа у майбутньому може носити ім’я одного з перших, хто загинув під час Революції Гідності. Принаймні, цю ідею відстоюватиме колектив школи, адже Вербицький був вченим-сейсмологом.

 

 

Юрій Вербицький був геофізиком у другому поколінні – його батько працював геофізиком, мати – астрономом-геодезистом, тобто обоє займались науками, пов’язаними із Землею, розповів його давній товариш Ігор Сапіжак. Юрія він знав з 1964 року – їхні батьки разом працювали, він навчався в одному класі з його старшим братом.


- Він з самого дитинства був такий непосидючий. Ми тоді жили недалеко від школи, на вулиці Тернопільській, тож у школу ходили пішки, завжди з різними цікавими пригодами, - пригадує чоловік.

 

Львівська школа №27

 

Однолітки вченого згадують, що ота непосидючість та різнобічність залишилась у Юрія Вербицькому на все життя, при цьому у ньому вона поєднувалась з цілком протилежною рисою – він, якщо було потрібно, міг скрупульозно працювати за столом над науковою статтею чи дослідженням.


Кілька років назад Юрій Вербицький, який водночас професійно захоплювався альпінізмом, розбився під час одного із сходжень на Кавказі - його довго спускали в долину з гори, потім везли в лікарню, адже у чоловіка тоді були поламані ноги. Уже за кілька місяців Юрій Вербицький не лише став на ноги, а й знову пішов у гори.

 

 

Львівський науковець пан Борис, який працює у Львові в інституті геофізики, згадує, що у них із Юрієм спільним захопленням були не лише гори. А й велосипед – щоправда, Вербицький займався цим набагато серйозніше, оскільки їздив з повним велосипедним обладнанням.


Втім пан Борис більше його знав як науковця – Юрій Вербицький устиг захистити кандидатську дисертацію, яку Борис оцінював як незалежний експерт з геофізики. Каже, що Юрій, отримавши чудову освіту, дуже багато працював і над своєю самоосвітою, досконало оволодівши комп’ютерами – власне, його дисертація була пов’язане з комп’ютерним програмуванням у геофізиці. При цьому він завжди знаходив час для допомоги іншим людям – якщо до нього підходили працівниці, наприклад, бухгалтерії і просили допомогти з комп’ютерними програмами, він без вагань відкладав всі свої справи і йшов їм допомагати.


І хоча від моменту загибелі Юрія Вербицького минув майже рік, біль його рідних – брата Сергія та дочки Уляни поки не вщухає – вони вкрай неохоче спілкуються з журналістами. Так сталось, що загибель їхньої рідної людини стала одним з найдраматичніших моментів Майдану – 21 січня 2014 року його разом з іншим активістом Майдану Ігорем Луценком викрали з однієї з київських клінік. Ігорю Луценку пощастило втекти з полону, натомість 22 січня в околицях села Гнідин Бориспільського району було знайдено тіло Юрія Вербицького. Поховали його на Личаківському цвинтарі у Львові.


Олександр СИРЦОВ.

 

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати