ПОВІДОМЛЕННЯ

Колишнім українським держслужбовцям у Криму в особовій справі пишуть «Схильний до зрадництва»

01.12.14, 16:13

0

3253

 

Рівнянка Тетяна кілька років тому разом з чоловіком і дворічним сином переїхала до Криму. Їй, молодому фармацевту, роботи у Рівному не було, а в Севастополі мешкав її дядько-підприємець, який, до того ж, обіцяв чоловіку допомогти з роботою.


Нині звичайна українська родина – заручник тої страшної ситуації, в якій вона, як і тисячі інших сімей, опинилися. На кордоні їх називають зрадниками, а тут, у Рівному, не дуже чекають їхнього повернення – усе-таки там вони мають хоч якусь роботу. А жити в Криму, каже Тетяна, стало нестерпно. І якщо такі образи як «бандерівка» переважно у минулому, то тепер виникли інші, серйозніші проблеми, такі, як, власне, у всіх кримчан. «Прості люди на півострові – ніхто. Вони втратили всі свої права», - тремтячим голосом каже тепер уже кримчанка. І додає – кинути все, що кілька років створював власними руками, і втекти – не так просто, як здається.

 

"Мамі трьох дітей паспорт не дадуть"



Безправність кримчан, розповідає Тетяна, виявляється в усьому. Незалежно від того, чи брала людина участь в референдумі, чи ні, вирішити будь-яке питання з органами влади дуже важко. Отримати паспорт громадянина Росії, щоб хоч якось полегшити собі життя, теж вдається не всім. Окупаційна влада давно перестала їх роздавати, адже це зайві соціальні зобов’язання.


- З 2010 року я зареєстрована у Севастополі, пішла там у декретну відпустку, дитина ходить у садочок, я вже півтора року працюю, - розповідає Тетяна. - Мені відмовили у проханні отримати російський паспорт, без якого нормальне життя в Севастополі там неможливе. Щоб його отримати, потрібно довести, що ти проживав у Криму на момент приєднання до Росії. Але це, як у моєму випадку, не гарантія. А взагалі сім’ям з трьома дітьми в отриманні громадянства відмовляють. Через те, що Росії вони невигідні, адже одразу стають на чергу на житло, хочуть соціальних гарантій. При цьому діти ходять у садочок, батьки працюють, але громадянства і прав мати не можуть. Раніше хоч і було складно, але хоча б деякі проблеми можна було розв’язати. А зараз навіть рішення суду отримати не можемо. Звісно, попит на майно у росіян, які активно все скуповують, є, але в процесі буде виникати неймовірна кількість проблем з офіційним продажем.

 

 

Певне покращення свого життя відчули державні службовці, які прийняли громадянство Росії. Їм справді збільшили зарплатню. Тетяна каже, що вони отримують більше, ніж за України. Але у кожного з цих службовців у особовій справі пишуть «Схильний до зрадництва».


«Поталанило» не всім кримським держслужбовцям - із сонячного Криму декотрих вивезли з родинами до Росії, на іншу державну роботу, часто – на Далекий Схід. Майже всіх чиновників високого рівня у Севастополі познімали з посад, замість них приїхали московські. Разом з тим дехто пошепки нарікає, що російська влада їх обманула ще й в іншому: коли видавали російські документи, українські паспорти у них забрали. А якщо комусь він потрібен був, наприклад, хотіли виїхати на територію України, відповідали: «Це питання більше не порушувати!» Проте думка цих службовців, як, власне, і простих людей, нині в Криму нікого не цікавить.

 

"Жити стало краще. Невідомо чим, але стало!"

 


- Дуже багато людей проти того, що зараз відбувається в Криму, - каже колишня рівнянка. - Проти насамперед ті люди, які за України мали власний бізнес. Більшість із них, на мою думку, навіть не ходили на той референдум. Коли росіяни говорять про 80%, які голосували, то насправді це було далеко не так. А ті, хто виступав за Росію, тепер замовкли. У своєму житті я не відчула ніяких переваг. Люди кажуть: «Як нам добре стало жити!». Чоловік питає: «Чим саме?» Відповідають: «Не знаю. Але жити стало краще!»


А у тих, хто сам на себе заробляв, бізнес зупинився. У мого дядька готель був порожнім усе літо. По аптеці, в якій я працюю, можу сказати, що цього року ми щодня втрачали по п’ять тисяч гривень порівняно із літом минулого року. І це звичайна севастопольська аптека. Суттєво зменшилась кількість міжміських та міських маршрутів громадського транспорту. Це створює проблеми звичайним мешканцям Севастополя. Крим завжди жив взимку за рахунок літніх заробітків, а зараз люди просто не знають, що далі робити.


- Відома із соціальних мереж історія про кризу із товарами – не міф, - каже співрозмовниця видання «PRESS-Центр». - Товари - російські, відтак значно дорожчі і несмачні. А ліки неефективні, покупці аптек досі надають перевагу саме українським лікам. Усі російські товари везуть через Керченську переправу. Якщо на морі шторм, а він може тривати кілька днів, то в ці дні у нас нового товару немає. А коли його привозять, ми маємо оплатити ще й вартість доставки поромом, а це 8-10 тисяч гривень за одну переправу одного автомобіля з товаром. Назад він їде порожній. Тому всі витрати лягають лише на тих, хто товар приймає. Звідси – високі ціни на ліки.

 

 

"Чужі серед чужих, чужі серед своїх"

 

Пенсіонерам, навіть тим, хто «мріяв померти у Росії», теж нелегко. Якщо раніше їм вистачало української пенсії, то зараз, очевидно, зважаючи на цілком «мертвий» туристичний сезон і високі ціни, йдуть підпрацьовувати охоронцями чи прибиральницями. Пенсії, хоч вона ніби й більша, насправді не вистачає на продукти та ліки значно більше, ніж раніше української. Тетяна наводить приклад, коли севастопольській сім’ї, щоб винайняти однокімнатну квартиру, потрібно платити в місяць суму в рублях, еквівалентну п’яти тисячам гривень. Зарплатня зросла не більше, ніж на 50%, при цьому ціни на все зросли не менше, ніж удвічі.


- Фінансові проблеми відчувають навіть багаті люди. У нас в аптеці був постійний покупець, з вигляду респектабельний чоловік, ліки купував найдорожчі, наприклад, імпортний препарат за тисячу гривень, хоча український аналог коштував сто. Зараз він бере тільки найдешевші ліки, - розповіла Тетяна.


Важко кримчанам і морально. До них завжди агресивно та зневажливо ставились російські військові, які в обличчя кричали «Ми вас, дебілів, захищати приїхали». А тепер вже й українські прикордонники ставляться до кримчан, які їздять в Україну, з підозрою та недовірою.

 

 

- І з презирством називають нас зрадниками, - скаржиться Тетяна, яка просто намагається вижити у складних умовах з маленькою дитиною. - Поїздка в Україну стала для нас справжньою проблемою. Дуже важко їхати з дитиною. Ми в Криму оформили дозвіл батька на вивіз дитини, приїхали на Рівненщину. А коли повертаємося, українські прикордонники не пропускають, бо дозвіл – з російською печаткою, а отже, в Україні він недійсний. Виходить, треба було, щоб він приїхав в Україну і зробив український дозвіл.

 

Спілкувався Андрій МАТВІЇВ.

 

Фото: http://hromadskeradio.org/http://elise.com.ua/tsn.ua

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати