PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

Безумовно, головною подією кілька тижнів тому стали вибухи артилерійських складів на складі під Вінницею, що є одним з найбільших в Україні. Масштаби катастрофи ще слід виявити, проте вже зараз можна точно сказати: ця подія мала у суспільстві «ефект бомби, що розірвалася».

Звісно, одразу ж послідувала передбачувана реакція порохоботів у стилі «це все рука Кремля» (на думку Ю. Бутусова та компанії) чи «гусари, мовчати!» на адресу тих, хто засумнівався у версії про таємні безпілотники та диверсантів. Проте дуже скоро сам Головний військовий прокурор офіційно був змушений спростувати цю теорію через її неспроможність на фоні все нових і нових подробиць.

Одна з них – «обмовка» радника Порошенка, Юрія Бірюкова у Фейсбуці. Можновладець, затято заперечуючи версії халатності та умисного підпалу, при цьому чесно заявляє про недостатнє фінансування живучості арсеналу: «У 2017 році виділили 6 мільйонів, а після Балаклеї з резервного фонду мали б виділити ще 19 мільйонів. Проте поки що з них дозволили освоїти лише 11 мільйонів…». Додати до цього некомпетентність генералів, про яку давно вже всім відомо, і причина постійних підривів стає зрозумілою.

У той же час усе більшої популярності набирає версія із «замітанням слідів» перед ревізією, як у відомій кінокомедії – «Красти нічого не потрібно, усе вже вкрадено до нас!». Вона пов`язана зі скандальною доповіддю міжнародної правозахисної організації Amnesty International, у якій зазначається, що ми постачаємо зброю до Південного Судану із порушенням договору про торгівлю зброєю! Це підтверджують і поляки (Wirtualna Polska: Польська зброя, продана до України, опинилася в Африці). Суть версії така: варто лише правозахисникам опублікувати доповідь, що підриває репутацію Києва у світі, як майже одразу ж підривається склад. Підозріло, чи не так? До речі, постачання до Південного Судану (яких нібито не було) одразу після катастрофи все-таки були визнані і заборонені на офіційному рівні, проте Турчинов заявив, що він не бачить у цьому нічого протизаконного!

Тим не менш, все вищезазначене – це лише мала частина негативних наслідків від вибуху. Ще гірше інцидент може позначитися на безпеці держави. І справа не лише у зниженні боєздатності ЗСУ через втрату набоїв, яких розірвалося більше, ніж було потрачено за три роки в АТО. Більш небезпечна сама тенденція: Сватове, Балаклея, Маріуполь, Калинівка… Спрацьовує відомий логічний принцип – «Один раз випадковість, другий – збіг, третій – закономірність». Схоже, що стан безпеки арсеналів настільки сумний, що жоден з нас не застрахований від подібних випадків. А що, як наступного разу «рвоне» склад із хімічними боєприпасами? Це може стати катастрофою не лише для нас, але й для сусідніх країн…

Читайте також: Боєць АТО: «Ми знову були у Донецькому аеропорту!»

Якщо влада не візьметься серйозно за вирішення цієї небезпечної проблеми, це може почати робити Захід. Бо Брюсселю, на відміну від нашого керівництва, не байдужа безпека своїх громадян. У кращому випадку, ЄС в ультимативній формі примусить наше керівництво ліквідувати цю загрозу, нехай навіть шляхом повної утилізації боєзапасів на складах. У гіршому випадку – підніме питання про передачу контролю над складами під зовнішнє управління, якщо бовдури з Генштабу та влада не справляється із цим!

Зниження боєздатності армії через втрату боєприпасів, ймовірність зовнішнього тиску і навіть зовнішнього контролю над нашою зброєю – усе це загроза державному суверенітету України. Не кажучи вже про загрозу життю та майну тисяч українців. Чи розуміють вони це на Банківській? Хочеться у це вірити…

Олександр СОКОЛОВСЬКИЙ.

 

Поділитися
в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати