PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

Замість безплатного молока – п’яні матюки. Наш кореспондент чергував в Рівному з бригадою «швидкої»

23.08.17, 15:40

0

10322

Щодня медики рівненської «швидкої» обслуговують по 200 і більше викликів.

Колись робота на швидкій допомозі за шкідливістю прирівнювалася до роботи гірників у забої. Це й не дивно - лікарям хоч і не доводиться спускатися у шахту та дихати шкідливим пилом, все ж цілодобові чергування, неврівноважені пацієнти, важкі, а подекуди і смертельні випадки, здоров’я ні фізичного, ні морального не додають. Раніше шкідливі умови компенсували безплатним молоком. Нині ж, як жартують самі лікарі, безплатно хіба матюки від пацієнтів можуть почути. У цьому пересвідчився кореспондент PRESS-ЦЕНТР, почергувавши із лікарями «швидкої».

200 викликів на добу і це не межа

На лавочках за станцією швидкої допомоги, що по вулиці Котляревського, – людно. Тут, в проміжках між викликами відпочивають водії та фельдшери, діляться історіями, розказують анекдоти. Хтось просто курить. Словом, атмосфера невимушена та розслаблена. Допоки у гучномовець не лунає суворий жіночий голос: «12 бригада на виїзд!». З будівлі станції «швидкої» виходить лікар і вже за якусь мить бригада у повному складі вирушає на виклик.

На рівненський станції швидкої допомоги кажуть, що ліками, які потрібні для надання першої медичної допомоги, вони забезпечені повністю. Проблеми в тому, що карети «швидкої» не повністю укомплектовані необхідною апаратурою. А та, що є, дуже швидко виходить з ладу, бо цілодобово їздить і трясеться в авто по поганих дорогах. Майже всі станції «швидкої» в Україні потребують дефібриляторів, електрокардіографів та дихальної апаратури. І Рівне не виняток.

Щодня на місцевій станції швидкої допомоги чергують 15 бригад, 14 з яких – і вдень, і вночі. Обслуговують по 150-200 викликів за добу. Найбільш «гаряче» взимку, коли починається епідемія грипу або коли ожеледиця і люди частіше травмуються. Тоді, кількість виїздів зростає до 350 і більше.

Кожна з бригад має свій профіль роботи: хтось виїжджає на виклики до дітей, хтось - до тих, у кого погано із серцем. Є й такі, хто працює із психічно неврівноваженими пацієнтами. Хоча, коли дуже багато викликів, бригади можуть підміняти одна-одну.

Нам же дісталася третя протишокова бригада. Та, яку зазвичай скеровують на серйозні ДТП, суїциди, травми на вулиці або якщо когось порізали чи підстрелили.

П’яні безхатченки – основна категорія пацієнтів

Старший в бригаді Василь Краков’ян – лікар з 35-річним стажем роботи на «швидкій». Близько 20 років він працює в складі протишокової бригади у Рівному, тож за свою роботу бачив чимало різних випадків.

Лікарі змушені їхати навіть до тих, хто просто напився і лежить на вулиці.

- Це сталося багато років тому, але пам’ятаю й досі. Повідомили, що на вулиці Вербовій з вікна восьмого поверху під час нападу «білої гарячки» викинувся чоловік. Була зима, але снігу насипало не багато. Яким же було наше здивування, коли побачили, що чоловік після падіння з такої висоти не лише залишився живим, в нього не було навіть жодного перелому. Завезли в лікарню, де його ще добу обстежували, після чого відпустили додому. Або ще один випадок - у ті «шалені 90-ті», коли часто стріляли, забирали ми чоловіка із кульовим пораненням в області серця. Він лежав на вулиці, а стріляли в нього з вікна будинку. Куля не поламала ребра, а пройшла по них, утворивши під шкірою канал, і вийшла через шию, не зачепивши жодного життєво важливого органу.

Зараз стрілянина та ножові поранення теж трапляються, але більшість пацієнтів третьої протишокової бригади – це п’яні безхатченки на вулиці. Лікар Краков’ян показує журнал виїздів, відкрив на першій ліпшій сторінці:

- За добу в середньому у нашої бригади від 12-ти до 20 викликів. Взимку буває більше. Здебільшого: побили, болить нога, лежить, погано п’яному, а ось і ДТП… І така специфіка переважає. Хоча ми мали б виїжджати винятково на екстрені. За кордоном до п’яного безхатченка, який лежить на вулиці, нікому в голову не прийде викликати «швидку». Переконаються, що із ним все добре і на тому все. У нас же спочатку нам зателефонують, бо знають, що поліція їх не забирає. Ми приїжджаємо на місце, а його вже немає, або посилає нас куди подалі...

«Швидка» на всі випадки життя

У кабінет заходить старший черговий лікар зміни Олена Понтус. Лікар каже, що у нас в країні поки немає чіткої регламентації, до кого «швидка» має їхати, а до кого ні. Тож нікому не відмовляють. Бо не мають права. І досить часто люди цим зловживають.

- Дивилася сюжет про іспанську швидку допомогу, - каже пані Олена. – Так там, якщо в дитини піднялась температура, в бабусі тиск скочив чи хтось зламав руку, «швидка» до них не приїде. Люди у таких випадках звертаються до свого сімейного лікаря або беруть таксі і їдуть в лікарню. Такі пацієнти можуть дістатися до лікарні самотужки. А їхати «швидкій» на такий виклик буде неповагою до тих, хто знаходяться у загрозливому для життя стані. Наші ж люди цього не розуміють і одразу набирають «103». Навіть тоді, коли потрібна не медична допомога, а банально – соціальний працівник. Наприклад, бабуся не може сама дійти до туалету, або немає кому подати пігулки тощо.

Читайте також: «Погляд із потойбіччя»: львів’янка сфотографувала привида на Рівненщині 

Бувають і такі, хто сприймає «швидку», наче безплатне таксі. Мовляв, завезіть мене в поліклініку, бо треба пройти обстеження. Таким пацієнтам, каже пані Понтус, відмовляють. І досить часто після цього лунають скарги і погрози:

Центральна диспетчерська, куди надходять виклики з усього міста.

- Кожен виклик записується і зберігається в архіві. Якщо у когось виникнуть претензії, цей запис можна прослухати і розібрати, наскільки кваліфіковано діяв диспетчер. Іноді, особливо вночі, такого можна наслухатись, що волосся дибки встає. Багато хто нервує, коли диспетчер задає запитання, наприклад, номер телефону, адресу, код від домофону, чим пацієнт хворів раніше. Ми мусимо ці питання задати, щоб оперативно і правильно визначити, яку саме бригаду скерувати, а потім не стояти під під’їздом. Якщо людина чітко відповідає на поставлені запитання, то повне оформлення виклику займає 29 секунд.

Запис одного з викликів на рівненську станцію «швидкої». Такі дзвінки, кажуть медики, бувають ледь не кожного чергування, особливо вночі. А подекуди і по кілька разів. (Шумом ми закрили персональні данні, а «запікуванням» - нецензурну лайку)

А ще, зізнається пані Понтус, дуже обурює медиків поведінка рідних деяких пацієнтів. Коли з порогу накидаються на працівників «швидкої» з претензіями. Особливо це стосується важких пацієнтів, в яких життя може залежати від того, як оперативно спрацюють лікарі.

Із сфери фантастики: на виклик - за вісім хвилин

Нашу розмову перериває оголошення по гучномовцю: «Третя бригада на виїзд!» Підходимо до вікна диспетчерської, в якій сидять кілька працівниць. На стіні висить великий плазмовий телевізор із зображенням карти міста. На ньому видно, де в даний момент перебуває та чи інша бригада, та скільки часу вона їхала на виклик, адже кожен автомобіль «швидкої» обладнаний GPS-навігатором.

Лікарю дають папірець із записом адреси виклику – Соборна БОС. Сусіди знайшли біля будинку чоловіка. Кажуть, що його побили. Дорогою цікавлюся, чому не включили сирену.

- Мигалку включаємо, коли дуже терміновий виклик. Рідко, але включаємо проблискові маячки, коли в місті «тягучка» і не встигаємо за нормативами на виклик. Ніхто ж не міряв, наскільки реально доїхати від станції швидкої на вулиці Котляревського до мікрорайону Ювілейний в «годину пік» за вісім хвилин. Навіть із включеною сиреною це майже не можливо. Та й водії реагують по-різному: одні пропускають, інші роблять вигляд, що не бачать чи не чують. Так само і пішоходи.

Про безпеку лікарів думають в останню чергу

Біля панельного будинку на лавці нас вже чекають місцеві бабусі і показують, куди пройти. В кущах за рогом лежить чоловік. Видно, що нетверезий. Сусіди кажуть, що цілий день сидів у цьому дворі на лавочці, а під вечір знайшли його в крові за будинком.

Бабусі на  лавочках біля під`їздів знають усе про всіх.

Медики завели потерпілого в карету швидкої, обробили рани. Записали його дані та покази. Виявляється, що потерпілий проживає на вулиці Вербовій. Звати його Михайло і йому вже далеко за 60. Що він робив у цьому дворі, чоловік чітко пояснити не може. Стверджує, що його побили. Але садни на його тілі лише з одного боку. Більше схоже на те, що він просто впав і побився.

- Ми не проводимо розслідування, - пояснив мені лікар бригади швидкої. – Каже чоловік, що його побили, значить мусимо повідомити в поліцію. Ми надали йому першу допомогу, доставили в лікарню, де його більш ретельно оглянуть.

Дорогою до лікарні Василь Краков’ян розповів, як працюють їх колеги у сусідній Польщі. Там, якщо когось побили або підрізали, на виклик спочатку виїжджає поліція, а вже потім лікарі. Бо безпека медиків на першому місці. У нас же, зазвичай, виходить навпаки.

- На щастя, випадки, коли на лікарів нападають із кулаками, трапляються не часто, але бувають. Кілька років тому психічно неврівноважений пацієнт запустив нашому фельдшеру праскою в голову. Той залишився інвалідом. А не так давно якийсь мажор вдарив в обличчя водія, який чекав бригаду під під’їздом. Було б непогано, якби законодавством були передбачені для нас якісь засоби самозахисту, - підсумував лікар.

«Відвезіть мене в лікарню, бо я батькам вже сказала»

22 година. На дворі стемніло. Старший черговий лікар зміни пані Понтус, заварюючи каву, продовжила свою розповідь:

- Сьогодні більш-менш спокійно. Так буває рідко. Коли у працівників випадає вільна хвилина між викликами, можуть прилягти у кімнатах для відпочинку. Хтось дивиться телевізор, інші - читають. Важко цілодобово на ногах бути.

Не встигли допити каву, як знову викликають третю бригаду. Цього разу – у парк Шевченка. Жінка скаржиться на різкий біль в грудях.

Не рідко оглядати та надавати першу медичну допомогу хворому доводиться просто у кареті «швидкої».

Читайте також: Рівнян запрошують на екскурсію берегом Горині

Пацієнтку ми застали на лавці. Жінка бідкалась, що косить губа і віднімає руку та ногу, дуже болить в грудях, важко дихати і не може йти. Припускає, що це проблеми із серцем. Лікар міряє тиск, але жодних відхилень не помічає. Між тим відчувається різкий запах алкоголю. Заледве повертаючи язика, жінка пояснює лікарю, що їй трохи більше 30 років, звати Ірина, і що колись працювала в міліції, а потім, після звільнення з органів, виїхала закордон.

- Зараз гостюю в батьків. Завезіть мене в лікарню, я вже подзвонила їм і сказала, що буду в лікарні, - просить пацієнтка.

Жінку перекладають на ноші і везуть до карети «швидкої». Щоразу, щойно колесо потрапляє в ямку в асфальті, вона зойкає, наче від неймовірного болю.

Дорогою один з фельдшерів розповідає, що добре знає цю пацієнтку. Вона вже якось викликала «швидку», бо нібито її побив чоловік. А ще розповідала, що її зґвалтував колишній ув’язнений, якого вона «посадила», працюючи в міліції. Жодна з цих історій тоді не підтвердилась.

- Можливо, і симулює, - зізнається вже наодинці зі мною лікар, - але мусимо завезти в лікарню, щоб виключити будь-які можливі патології.

Після огляду в приймальному відділенні міської лікарні, з’ясувалося, що жодних медичних патологій у жінки не було. Лише алкогольне сп’яніння.

Держава заплатить. Кожен виклик обходиться у сотні гривень

Зазвичай намагаються зловживати «швидкою» ті, хто має проблеми із законом, перебуває в ІТТ, або у СІЗО, і намагається у такий спосіб відтягнути покарання, кажуть на станції швидкої допомоги. Однак, такі випадки поодинокі. Справжньою проблемою є хибні виклики, та виїзди до п’яних на вулиці, яких не застають, або які відмовляються від госпіталізації.

Тільки за перші дев’ять днів серпня відмовились від допомоги – 32 рази, іншими словами це ті, хто міг би не викликати «швидку», а сам приїхати в лікарню. В 16 випадках лікарі нікого не застали за місцем виклику і 50 випадків із пацієнтами, які були у стані алкогольного сп’яніння. А це все час та кошти. Один виїзд бригади «швидкої» обходиться приблизно в 400 гривень.

За кордоном вартість виїзду бригади «швидкої» оплачує той, хто її викликав. Гроші знімаються із картки соціального страхування пацієнта. У нас же, кожен виклик оплачується з бюджету, тобто із наших із вами кишень. Тож залишається тільки сподіватися, що лікарі, повертаючись з чергового хибного виклику чи від п’яниці, який напився і спить на вулиці, встигнуть до того, хто справді потребує невідкладної допомоги. А якщо ні?

Влад ІСАЄВ.
 

Читайте також: Стрічка новин Рівненського регіону

Читайте також: Актуальні новини в галузі охорони здоров`я України

Поділитися
в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Здоров`я

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати