PRESS-ЦЕНТР

ПОВІДОМЛЕННЯ

Фото: Високий замок.

В західній Україні мешканці найближчих до кордону з ЄС міст все частіше заробляють перепродажем закуплених у сусідів продуктів. Наприклад, на прилавках Львова сьогодні, як і в далеких 90-х, засилля польських продуктів. Якщо кілька років тому знайти польський сирок або йогурт було важкувато і такий асортимент, швидше, викликав здивування, то зараз в деяких наметах на ринках кількість імпорту досягає 100% (є спеціальні торгові точки, які так і називаються «Товари із Польщі» чи «… Італії»), а в магазинах тримається на рівні пристойних 70-80%. Але покупці не противляться цьому і з задоволенням беруть те, чим від вітчизняних виробників ласують рідко через дорожнечу: сири і сирки на хліб, йогурти, оливки, консерви, кава і чай, солодощі і багато іншого. На Львівщині деякі польські продукти вже замінили жителям вітчизняні, наприклад, та ж кава.

Кава як приманка

- Півкіло «нашої» в магазині коштує більше сотні гривень, а польську пристойної якості, наприклад, «Чібо», можна купити за 65-75 гривень, а є й за 50, - зазначає львів`янка Ірина. - Консерви беремо рідко, але вони також дешевші. Якщо за українські сардини доведеться заплатити 30-35 гривень, то в «польському» кіоску навіть тунець дешевший - 28.

Ірина щотижня скуповується на ринку у своєї подруги дитинства Оксани, яка возить товар з Польщі. Більшість продуктів бере там тільки «по акції» – навіть каву. Хоча зізнається, що саме цей товар не більше, ніж «приманка».

- Люди беруть каву, а потім повертаються вже по інші продукти, - Розповідає Оксана. - Макарони на пару гривень виходять дешевші, але вони смачніші за українські. На сосисках і м`ясному можна добре заробити. У Польщі кілограмова пачка сосисок коштує 30-32 гривні - продаю по 50-55. Йде матуся, бачить, що в магазині дешевші не купить, і бере. З м`ясних (балик, шинка, ковбаси) також - в Польщі майже вдвічі дешевше. Наприклад, хороша сирокопчена ковбаса - 60 гривень, фарш - близько 40, курячі четвертинки - по 20 гривень. Яловичина, свинина - не набагато дешевші, ніж у нас, тому не беру. Сир «брі» або «камамбер» - менше 40 грн за 250 грамів. Апельсини - по 18 гривень. Наші з задоволенням беруть. Заробіток на маленькій ятці - дві і більше тисячі в день, це якщо без м`ясного - тільки консерви, сосиски, макарони, крупи, чай-кава-капучіно, печиво-шоколадки, хімія.

Перед святами на пішохідному пункті пропуску у Шегинях справжній ажіотаж. Фото: Сегодня. 

І за ліками, і за одягом

Раз на тиждень Оксана бере частину заробітку, якого у неї виходить близько 14 тисяч гривень, і вирушає на закупівлю. Сама поїздка до Польщі для жінки обходиться приблизно в 500 гривень. Їде власним авто до Перемишля - 97 км від Львова. Щоразу на дорогу туди і назад потрібно близько 20 літрів бензину.

Серед підприємців для закупок популярні невеликі міста біля кордону. І їхати далеко не треба, і ціни дешевші. Оформив шопінг-візу (близько 20 євро) - і вперед! Що там говорити, коли навіть у відомих мережах супермаркетів у нас в державі польські товари зустрічаються дуже часто. А в маленьких магазинчиках і на ятках на базарі саме такий, найчастіше - нелегальний, імпорт приносить основну виручку.

- До речі, синові перед школою форму, ранець, канцелярію і зошити, як і одяг, і взуття на всі сезони, я теж купувала в Польщі, - додає Оксана. - Там дійсно дешевше, незважаючи на те, що півтисячі піде на бензин.

Та ж сама ситуація і з ліками. Серед мешканців західної України попросити родича чи сусіда купити принагідно таблетки або краплі в Польщі – звична річ. Вони там теж вдвічі дешевші. А ближче до новорічно-різдвяних свят чи Великодня, коли починаються розпродажі, люди їдуть оновлювати гардероб. Зі Львова, Луцька, Тернополя та інших міст навіть організовують одноденні тури на закупи в польських гіпермаркетах - вранці поїхав, ввечері приїхав з двома валізами одягу.

З Польщі українці везуть все - одяг, побутову хімію, ліки. Мешканці прикордонної зони через кордон ходять пішки. Фото: Варіанти.

З чистого аркуша, або Історії тих, кому шопінг-туризм допомагає виживати

Наталя переїхала до Львова три роки тому - навесні 2014-го. У рідному Маріуполі торгувала на місцевому ринку – перепродувала різну дрібноту, яку привозив з Туреччини її брат. Тому й у Львові теж вирішила зайнятися звичною справою – продавати товар, але вже з Польщі.

- У Львові виявилося дуже багато таких, хто вже цим займається роками, - нарікає Наталя. - На базарі конкуренція аж зашкалює: всі один одного знають, це брати, сестри, куми або просто люди з одного села. Вклинитися в цей «бізнес» було неможливо.

Читайте також: Шахтарі страйкують біля Господарського суду Львова (ФОТО)

Тож дівчина вирішила возити товар із Польщі сама. На форумах в Інтернеті знайшла однодумців, які допомогли з оформленням візи, вивченням мови та потрібними контактами. Знайшла і юнака-поляка, який добре знав російську. Він зробив Наталії запрошення і віддавав дешевий товар з місцевих розпродажів. Так, поїздивши в Польщу рік до «свого хлопця» і вивчивши мову, в дівчини зав`язалося кілька корисних знайомств.

Зараз у Наталії є два своїх кіоски на львівських ринках і склад з продуктами. Продає вона все це, звісно, нелегально - з розмитненням це вже не буде так вигідно.

І штраф не лякає

Молодий хлопець Іван, який пройшов Майдан з вірою в серці і вогнем в очах, тепер сумно розповідає про те, що всі крадуть, нову державу не збудувати, а виживати якось треба.

- Мені пощастило, я прописаний в Рава-Руській на Львівщині - це прикордонне місто, я можу в Польщу їздити скільки хочу і коли хочу, - говорить Іван. - На кордоні зупиняють дуже рідко, і сума штрафу така, що я його можу заплатити з одного перевезення. Я ж не цигарки чи горілку вожу, а продукти - кава, шоколадки всякі, спеції, цукерки. Так що не критично. Та й завжди можна сказати, що везу для рідних - поляки знають, що сім`ї у нас великі. А штрафи ніколи нікого не зупиняли - у нас ще батьки в 90-х так сім`ї годували.

Хлопець, навіть без власного автомобіля, у такий спосіб заробляє. Рейсові автобуси, картка мешканця прикордонної території, і трохи позичених грошей для того, щоб привезти товар. Все, що потрібно для початку. В Польщі у великих супермаркетах закуповує уцінені продукти. На ринку у Львові віддає товар своєї далекої родички. Брендовий одяг і дорогий телефон натякають, що справи у нього йдуть досить непогано.

Один із супермаркетів біля кордону, найбільш популярний серед українців. Фото з Мережі.

Навар - начальнику, а «розборки» з поліцією - продавцеві

Галині пощастило менше. Вона не їздить по закордонах, сидить на холоді і продає імпортні товари. Поліція, дощ, місцеві злодії - все це її проблеми. Як і більшість тих, хто торгує польським товаром на ринку, вона налаштована дуже агресивно, але нам все-таки вдалося її розговорити.

Галина кутається в вовняну хустку і переминається з ноги на ногу - у Львові похолодало.

- Привіз начальник - я продаю, а поліція прийде, штраф-то з мене знімуть, - зітхає жінка похилого віку.

При цьому ціни на продукти невисокі, асортимент мізерний, а людей не так багато - звідки береться скажена окупність, що змушує її мерзнути на вулиці, незрозуміло.

Читайте також: «У селі - головний, а в родині - на других ролях»: наймолодший в Україні сільський голова-студент працює на Львівщині 

Покупці, які підходили, поки ми спілкувалися з Галиною, шукали товари саме польського виробника. На запитання «чому», здивовано піднімали брови:

- Звичайно, тому, що вони дешевші!

Настрій самих продавців не можна назвати позитивним. Здебільшого, вони це не вважають нелегальною торгівлею, а лише способом виживання. Адже з українськими заробітками далеко не заїдеш. А потрібно і комунальні послуги оплачувати, і дітей вчити, та й, зрештою, щось їсти.

Олена МАТЮЩЕНКО, Тетяна ГЛЕКОВА.
 

Читайте також: Події в суспільстві

Поділитися
в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Суспільство

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати