ПОВІДОМЛЕННЯ

 Братська могила (всі фото до статті з сайту takeinfo.net/)

 

Ями-копанки бурштинокопачів «підібралися» майже впритул до поховання, а міліція у цьому порушень не бачить.

 


Польська братська могила, розташована у лісі біля відомого «війнами» за бурштин села Жовкині Володимирецького району, - під загрозою знищення. Зруйнувати її можуть заїжджі старателі, які останнім часом туди зачастили. Це й не дивно: за шість кілометрів від Жовкинь і за понад п`ять кілометрів від траси Антонівка-Володимирець, де знаходиться це поховання, надра переповнені бурштином. Місцева влада та міліція у процес бурштинокопання воліють особливо не втручатися. Вони осторонь спостерігають за цим процесом. Чому так роблять – можна лише здогадуватися.

 

- У братській могилі поховані 20 сімей, мешканців польського хутора Паросля, - це загалом 173 людини, - розповів Жовкинівський сільський голова Валерій Парейко. – Їх у 1943 році закатували націоналісти, яких колись називали «бандерівцями». Могила ця обгороджена. А в 2001 році поляки встановили на ній пам`ятник і майже щорічно приїжджають поховання відвідати. Доглядає за могилою сільрада. Десь місяць тому я виявив, що ями бурштинокопачів з`явилися за 150 метрів від могили. Хто їх викопав? Це зробили не місцеві мешканці. Бо вони копають бурштин ближче до села. Приїжджають до нас за сонячним каменеем з усієї України. По 60-100 мікроавтобусів, буває, одночасно тут стоїть. Через це до могили, буває, навіть не можна під`їхати. Адже на території сільради понад 300 гектарів землі і майже вся вона всіяна бурштином. Ям, засипаних землею, після бурштинокопачів у лісі й на полях залишається безліч. І сміття біля польської могили – теж: тут і пляшки, і презервативи, і папірці.

 


Такий вигляд має територія біля братської могили після бурштинокопачів

 

 

Сільский голова каже, що вже тричі організовував прибирання біля поховання. Але ж не може це робити щоденно, "бо у кожного в селі і своя робота є". Так само й з охороною біля братської могили. Хоч у Жовкинях створили щось на зразок народної дружини, але ніхто з її членів не хоче виступати проти незаконних старателів, бо й самі бурштин копають, та й живуть за принципом: «ти не чіпаєш мене, а я – тебе».

 

За бурштином приїжджають на автомобілях


Валерій Парейко стверджує, що вже куди тільки не звертався, щоб захистити братську могилу і зупинити бурштинокопачів: і до Володимирецького держлісгоспу, і до міліціі, і до Володимирецької районної та Рівненської обласної держадміністрацій та рад, і до Міністерства екології, і до прокуратури. Але результату звернень – ніякого. Бо проблему з бурштинокопанням не вирішують на державному рівні.

 

– З міліції я отримав просто відписку, що порушень у тому, що бурштинокопачі підбираються до польского поховання, нема. Щоправда, міліціонери казали, що заїжджають час від часу до братської могили. Зараз вже, ніби, копачів бурштину біля поховання стало менше. Вони перебралися ближче до міста Олевськ Житомирської області. Там, кажуть, з однієї ями по відру бурштину викопують, в той час як біля нас – лише по кілька шматочків.

 

Мирослава ШЕРШЕНЬ.
 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Кримінал

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати