ПОВІДОМЛЕННЯ

 
Журналісти «PRESS-ЦЕНТРУ» побували у прифронтовому місті Щастя на Луганщині, яке, попри оголошене перемир’я, продовжують обстрілювати бойовики

 

Головна ціль бойовиків – Луганська теплоелектростанція. ЇЇ обстрілюють з іншого берега річки Сіверський Донець, яка нині стала кордоном між, так званою, ЛНР і рештою України. За словами військових, терористи особливо не прицілюються. Снаряди влучають скрізь – навіть на автостоянку, де припарковані машини працівників ТЕС.

 


- Бойовики ЛНР зайняли панівну висоту на лівому березі річки Сіверський Донець і звідти постійно ведуть обстріли міста і ТЕС, - розповів боєць батальйону «Айдар» Тарас. - Вони заявляють, що, нібито, стріляють по військових, але насправді влучають у цивільних. Наприклад, нещодавно о 19-ій годині снаряд влучив у парковку, де працівники ТЕС залишають свої машини. Люди якраз йшли з роботи. Від вибуху постраждали п’ятеро мирних людей, працівників станції. Ось так сепаратисти і воюють.


Нині електростанцію у Щасті обороняють підрозділи 80-ої аеромобільної бригади та батальйон «Айдар». Військові говорять: з часу оголошення перемир’я обстріли тут не припинялися ні на день. Найчастіше бойовики відкривають вогонь ввечері або під ранок.


- Станцію обстрілюють щодня, - продовжує Тарас. - Вогонь ведуть з тяжкої артилерії, мінометів та автоматичних гранатометів. Так що, яке перемир’я? Тут війна. І ми на війні.


Окрім станції, бойовики обстрілюють також і блокпости військових безпосередньо у місті. У вантажівку, у якій їхало троє військових, терористи поцілили бронебійними кулями.

 

 

- Ми поверталися із завдання і нас підступно із засідки почали обстрілювати, - поділився враженнями боєць батальйону «Айдар» Іван. - У машині було троє людей. Дякувати Богу, вернулися всі живі. Таке у нас «перемир’я». Можливо, ми його і дотримуємось, а от сепаратистам на це наплювати. Вони хочуть вбити якомога більше українських військових.


Часто снаряди влучають у житлові квартали. Найбільше дістається приватному сектору неподалік берега річки Сіверський Донець. Бабця Рая до щоденних обстрілів уже звикла. У її будинку - жодного цілого вікна.

 

 

- Позаклеювали вікна плівкою, а скоро зима. І що мені, старій пенсіонерці, робити? Сусіди вже давно виїхали, а мені їхати немає куди, - бідкається жителька Щастя Раїса Олександрова.


Найгарячіше місце у Щасті – міст через річку Сіверський Донець. Це єдина вціліла переправа в околицях Луганська, якою ще можна переправити важку техніку. Нині тут відносно спокійно – військові домовились із бойовиками про тимчасове припинення вогню, але все ж час від часу неподалік моста лунають кулеметні черги та падають міни. На переправі від розривів снарядів немає «живого» місця. Терористи боєприпасів не жалкують, адже міст має для них стратегічне значення.


- По-перше, це єдина переправа, яка вціліла поблизу Луганська, - пояснює начальник оперативного відділу 92-ої окремої механізованої бригади Дмитро Бізоніч. - По-друге, цей міст - пряма дорога на Луганськ і з Луганська - на місто Щастя. А ще він має економічне значення, адже ТЕС у Щасті – чи не єдине місце, куди сепаратисти можуть збувати вугілля.

 


Військові на передовій обіцяють: міст не здадуть за жодних обставин, адже переправа у Щасті, як і донецький аеропорт, уже стала символом незламності українського духу.

 



Максим ЛОЗОВИЙ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Особлива тема

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати