ПОВІДОМЛЕННЯ

 Фото з порталу diagnosis.yolasite.com

 

А на звинувачення у халатності щодо пацієнтів медики відповідають – зате ми капусту для військових кришимо!

 

Працівники рівненського пологового будинку вимагають від майбутніх мам і породіль у великій кількості «благодійні внески» - різні побутові товари, наприклад, паперові рушники, вату чи рідке мило. А потім все зайве у розірваних пакетах передають як «благодійну допомогу» на потреби військових. Такими своїми підозрами поділився волонтер групи «Допомога армії –Рівне» Юрій Дюг, дружину якого поклали у міський пологовий будинок.

 

- Як людина совісна, я ні до кого з медичних начальників не телефонував і нічого за дружину не просив, - розповів Юрій Дюг на своїй сторінці у мережі Facebook. - Ми ж не країну хабарів та кумівства хочемо будувати. Ну а далі у відділенні розпочалась звичайна "пісня". Купити ліки – лежали, знаєм. Купили. От тільки персонал просто жахливо "турботливий і чуйний". Ті ж самі крапельниці ставлять «задньою лівою». І ніхто не стежить за ними потім. У дружини посеред ночі розчин у крапельниці закінчився, і кров назад у пляшку з-під розчину почала просочуватися. Ніхто з медсестер не підійшов, не перевірив. У всіх здоровий сон. Поки вагітна з загрозою викидня не прийде сама зі стійкою для крапельниці на пост і не почне шукати медсестру. Бо хоч кричи-вмирай – байдуже. Щоправда, приходять медики регулярно тільки в одному випадку… коли треба попросити здати благодійний внесок чи паперові рушники. Теж благодійні.
Питання: медики, вам навіщо стільки рушників паперових? Грубку топити? Хоча ні, я знаю. Нам місяці два тому привозили з міського пологового будинку благодійну допомогу для армії - розпаковані паперові рушники, почате рідке мило, і вату теж у відкритих упаковках. Наші волонтерки тоді обурились, мені сказали. Десь навіть фото мають бути. Я не стверджую, що саме ті рушники, що здають люди, і що працівники пологового будинку не допомагають армії. Банки наші "Допомога армії – Рівне" у пологовому будинку таки стоять. Головлікар сам визвався їх поставити. Це добра ініціатива. Але може краще головлікарю лад у своєму медичному закладі наводити? Бо, не за те хлопці воюють, щоб все залишилось в країні так, як було.
Справа не в рушниках і не в допомозі армії, а у ставленні працівників до своїх обов`язків. Можливо, час настав не шукати відмовки, а робити свою роботу роботу краще? І це вже буде дуже вагомий внесок в нашу перемогу. І в нову країну.

 

У розмові з журналістом «PRESS-ЦЕНТРУ» Юрій Дюг підтвердив написане, зауваживши, що з його дружини у пологовому будинку чотири рази просили благодійний внесок у вигляді грошей (зокрема, мова йшла про суму у 40 гривень) чи паперових рушників. Втім, скаржитися правоохоронцям чоловік не збирається. Остерігається, щоб через його скарги медики, бува, не нашкодили здоров’ю дружини.

 

У пологовому будинку заявам п. Дюга обурилися. А головний лікар закладу Сергій Сулімовський слова волонтера назвав просто «нахабною брехнею».


- Весь колектив обурений такими звинуваченнями. Цей чоловік хвалиться, що допомагає армії, через що не має часу на вагітну дружину. На його місці я б взяв у руки автомат і поїхав на схід захищати донецький аеропорт. У той момент, коли Юрій Дюг писав оце у соцмережах, мої працівники кришили капусту для його волонтерської організації, щоб вона передала її військовим. Наші медики здавали кошти для Рівненського госпіталю, для благодійної організації «Фенікс», що допомагає військовим. Наші медсестри після роботи йдуть у госпіталь і продовжують там працювати. І ніхто з нас не хвалиться цим. Бо роби добро мовчки.
Якби Юрій Дюг підійшов до мене і сказав про все, чим незадоволений. А то…Його дружина у нас лежить у найкращому відділенні. І чомусь не хоче перейти лікуватися в обласний перинатальний центр. Та медсестра, яка їй крапельницю ставила – надзвичайно вишколена. Тому такого, щоб не було кому крапельницю вночі відключити, не могло бути. І благодійні внески у цієї жінки ніхто не просив. Бо вона – мешканка Рівного. А внески беруть тільки з мешканців інших населених пунктів. А рушник паперовий просити могли тільки один раз. Бо лікар перш, ніж підійти до пацієнтки, мусить помити руки і їх витерти. Так само і після того, як іде від неї. І не наша вина, що в державі така ситуація, що не вистачає коштів на медицину і ми не маємо за що придбати ті рушники. Щодо допомоги на армію у вигляді розпечатаних паперових рушників і вати, то я впевнений, що такого не могло бути. Хіба може хтось особисто з працівників таке приносив. Але колектив точно такої допомоги не надавав. Тож усе це – нахабна брехня.

 

Мирослава ШЕРШЕНЬ.

 

Поділитися в соціальних мережах

Коментувати

Огляд популярних новин
Читайте також - Здоров`я

Обговорюють і коментують
Напишить свій коментар
  • Коментарі 0
  • Правила коментування
  • Гість
  • Коментувати